Одразу двоє народних депутатів України, щоправда, нарізно, побували минулої середи в Запоріжжі. Вадим Колесніченко (Партія регіонів) у супроводі голови Запорізької обласної ради Павла Матвієнка відвідав Запорізький національний університет, а Лілія Гриневич («Батьківщина») відкрила в місті свою громадську приймальню та поспілкувалася з журналістами.
Під час виступу в одній із університетських аудиторій В. Колесніченко виклав свою позицію щодо використання і захисту російської мови та поділився думками стосовно конкурентоспроможності української освіти і наступного працевлаштування випускників вузів.
А от напередодні приїзду голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілії Гриневич, можливо, й випадково, але сталися дві освітянські події. Спочатку ректори вузів регіону під час круглого столу в Запорізькій обласній раді в цілому підтримали розроблений представниками фракції Партії регіонів (Сергієм Ківаловим, Миколою Сорокою, Григорієм Калетніком) освітній законопроект, а друга новина надійшла вже із Запорізького міськвиконкому: директор міського департаменту освіти і науки, молоді та спорту Раїса Чухрай повідомила про необхідність оптимізації шкільної мережі міста. Адже, за її словами, мало не третина шкіл заповнена учнями менш як на 40 відсотків. З питання «оптимізації» й розпочала свою зустріч Лілія Гриневич. Загалом її позиція стосовно цього така. Учні молодших класів мають навчатися якнайближче до рідної домівки. Щодо старших хлопчиків та дівчаток, то тут визначальною є наявність нормальних доріг, справних шкільних автобусів, а також альтернативи малокомплектній школі в рідному селі. Тобто поряд має бути добре обладнана школа із сильним педагогічним колективом, яка реально зможе готувати конкурентоспроможних, якщо можна так сказати, випускників. Першим дзвіночком, що ситуація не відповідає названим вище критеріям, на думку Л. Гриневич, є масовий протест батьків. «Коли люди невдоволені, то, щонайменше, вони не бачать альтернативи, — заявила голова комітету, — та отримують ще й низку незручностей і постійний головний біль, як і що там з їхньою дитиною далеко від рідної домівки». Народний депутат повідомила, що за відомостями, які отримав комітет, у планах виконавчої влади на поточний рік — «оптимізація» одразу 14 шкіл Запорізької області.
Зачепила голова комітету й питання законопроектів про вищу освіту. Л. Гриневич зазначила, що не здивована тим, що запорізькі ректори підтримали вищезгаданий проект закону. «Це ректорський законопроект, розроблений і поданий ректорами, — вважає вона. — Цей документ передбачає повну централізацію галузі, коли на вищому рівні управління все вирішує Міністерство освіти і науки, а на другому — ректор вузу». А це, на її думку, одразу закладає елемент корупції та маніпулювання коштами. Л. Гриневич вважає якіснішими і сучаснішими два інші законопроекти — від трьох опозиційних фракцій та той, що внесений народним депутатом Віктором Балогою. Останній розроблений робочою групою під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. Ці документи значною мірою перегукуються, але за умови доброї волі парламенту саме останній законопроект має всі шанси бути проголосованим, вважає Л. Гриневич.
Перші дві категорії через те, що гарна освіта гарантуватиме гарні робочі місця. Щодо викладачів, то альтернативні законопроекти передбачають, що для них буде створено умови не для «начитки якихось годин», а справді для повноцінного навчального процесу, який дасть змогу підняти престиж і кафедри, і вузу, і загалом української освіти. Роботодавці теж тільки «за» якісну підготовку. Адже сьогодні на перенавчання випускників українських вузів до тих кондицій, яких вимагає сучасне виробництво, повідомила Л. Гриневич, підприємства витрачають щороку до мільярда гривень.
Запорізька область.
ДОСЛІВНО
Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ:
«Окрім такої категорії українського населення, як ректори, є й інші категорії: студенти, їхні батьки, викладачі, а також роботодавці. Усі вони зацікавленні в істотному поліпшенні якості української освіти».
