Підприємці налаштовані забезпечувати віддалені хутори хлібом та іншими продуктами за будь-якої погоди
У Ріпкинському районі багато невеличких сіл, розкиданих поблизу боліт, у лісах. На 20—30 і менше дворів невигідно тримати магазин. Але ж десь місцевому люду треба купувати олію, хліб, усе інше необхідне. Як вони в таких умовах виживають?
Вихід, з’ясовується, є. Дізнався я про нього за досить екстремальної ситуації. Намагався проїхати до прикордонного села Суслівка. Але... заїжджав то в якесь урочище, то ліс, то болото. Думав, що вже заблукав. Зрозумів, тут багато мисливських шляхів, і я без супровідника навряд чи потраплю до населеного пункту, який мене цікавить. Але ось нарешті на грунтівці з’являється автівка.
— Ви не з Суслівки? — запитав у молодого чоловіка та жінки.
Як з’ясувалося, це була приватний підприємець із Радуля Олександра Гарібова, яка із сином розвозить продукти та все, що треба мешканцям віддалених сіл.
Мені порадили, аби не заблукав, поїхати з ними. В Задеріївці мати і син у своєму магазинчику так завантажили автівку, що в неї вже нічого не можна було втиснути. Тому кілька ящиків з продуктами довелося взяти і мені, аби допомогти підприємцям. Зрештою, як переконався, ось такий магазин на колесах добряче виручає місцевий люд.
У невеличкій Лизуновій Рудні нас уже чекало кільканадцять селян. З хуторця Пізнопали сюди по продукти приїхали хлопці-брати конем.
Олександра Михайлівна поставила ваги і почала торгувати. Пенсіонери беруть крупи, сметану, майонез, хліб, булочки, печиво. Торгівля йде жваво, бо більша частина привезеного — замовлене.
— Михайлівно, привези мені риби, — чую.
У Радулі подібну «автолавку» має і підприємець Марія Калугіна. Вона об’їжджає Корчев’я, Переділ, Новосілки.
Під час весняної повені майже 16 сіл Ріпкинського району оточує вода. Але забезпечення жителів продуктами не припиняється.
Певним чином вирішують цю проблему місцеві органи самоврядування.
— Я шукаю людей для роботи на човнах, — повідомила сільський голова Радуля Таїсія Ворчило. — Бензин виділяє райдержадміністрація. Оплату перевізників здійснює протягом місяця і більше Деснянське басейнове управління водних ресурсів та Чернігівське управління водних ресурсів.
Таким чином, Радуль, де Дніпро підтоплює багато кутків, та підпорядковані йому населені пункти забезпечуються практично всім, що потребують люди.
— Ми човном підвозимо у Новосілки хліб, цукор, олію та інше, — каже продавець Ірина Чагіна.
Коли повінь оточує Суслівку, Плехтіївку, Олександра Гарібова теж човном туди дістається.
До більшості таких маленьких сіл справді дуже важка дорога, особливо восени й навесні. Та приватні підприємці її долають, щоб і самим мати якусь копійку, і людям дати користь. Ціни в них дещо вищі, ніж в обласному центрі. Та селяни розуміють: до Чернігова чи Ріпок за продуктами ще треба доїхати...
Чернігівська область.
Фото автора.
Олександра Гарібова привезла в Лизунову Рудню цілий «супермаркет».
