Схоже, словом «оптимізація» незабаром лякатимуть малят, а вимовлене проти ночі, воно наганятиме жахливі сновидіння навіть на дорослих з найміцнішими нервами.
Принаймні так випливає з петицій до редакції багатьох батьків та викладачів музичних і художніх шкіл. Цілком зрозумілий переполох серед них спричинив лист Міністерства фінансів, спрямований для узгодження до Міністерства культури: у ньому викладено механізм заощадження коштів на естетичне виховання дітей. Мінфін висуває ідею оптимізації мережі бюджетних установ та переведення шкіл, де досі залучали своїх учнів до світу прекрасного, на самоокупність. Що означає ця «гіперекономна» ініціатива?
«Виконання пропозицій, викладених у листі Мінфіну, фактично призведе до втрати всієї системи позашкільного виховання, оскільки запропоноване встановлення плати за навчання дітей на рівні, не нижчому за собівартість, на практиці означатиме збільшення розмірів плати у середньому на 400—500 відсотків, — стверджують автори звернення до «Голосу України. — Згідно зі статистичними даними, близько 60 відсотків учнів шкіл естетичного виховання належать до соціально незахищених сімей або таких, де рівень доходів батьків не дасть їм змоги — за всього бажання — утримувати своїх дітей у позашкільних навчальних закладах». А далі — закономірна ланцюгова реакція розпаду: скорочення учнів та педагогів естетичних шкіл — це тільки на перший погляд економія грошей. Насправді такий «прагматизм» завдасть величезних збитків, зокрема і матеріальних, у майбутньому. Адже діти, по суті, викинуті чиновницьким розпорядженням на вулицю, потенційні рекрути до втраченого покоління, а хтось замість скрипки, піаніно чи пензля взагалі може освоїти «інструменти», «гра» на яких оцінюється не академічним концертом чи виставкою, а ґратами. Хто відшкодує збитки інтелектуальному, культурному та духовному розвиткові українського суспільства? На жаль, у відомстві, яке розпоряджається грошима за принципом «для одних економимо на сірниках, зате для інших тринькаємо на забаганки», над такою прикрою перспективою собі не сушать мізків. Мабуть, неприбуткова ця операція нині...
Лист Мінфіну, звертають увагу педагоги та батьки, суперечить низці нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері формування культурно-естетичного світогляду дітей та молоді, зокрема Конвенції ООН про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради у лютому 1991 року: в ній наголошено, що держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному та творчому житті та сприяють наданню їй для такої участі відповідних і рівних можливостей). Не стикується «кмітливість» Мінфіну і з пакетом соціальних ініціатив Президента «Діти — майбутнє України», в яких глава держави окреслює завдання: підвищити рівень охоплення позашкільною освітою до 70 відсотків дітей, тобто до 2,5 мільйона проти нинішніх 40 відсотків (1,5 мільйона).
Протест проти руйнування системи культурно-естетичного виховання та скорочення педагогів підтримав Уповноважений Президента у справах дітей Юрій Павленко. Начебто і міністр культури Леонід Новохатько обіцяє не допустити реалізації вбивчої ідеї самоокупності. Хоча в діалозі «культури з фінансами» останнє слово в нашій державі традиційно залишається за сильнішим. Себто страшне слово «оптимізація» усе ще загрожує зіграти жалобний марш над естетичним гартом «майбутнього України».