Правоохоронці продовжують застосовувати щодо людей тортури. Із 114 474 скарг на дії вартових порядку, що надійшли до органів прокуратури в 2012 році, розслідували лише 1750. Із них 320 закінчились порушенням кримінальних справ проти 438 міліціонерів. Такі дані днями у столиці на прес-конференції оприлюднила правозахисна організація Amnesty Іnternatіonal в Україні.

— Минулого року країна зробила низку важливих кроків у боротьбі проти катувань та інших видів жорстокого поводження. Зокрема, у квітні парламент ухвалив новий Кримінальний процесуальний кодекс, який набрав чинності 20 листопада. Ми вважаємо, що він є значно кращим порівняно зі старим. Крім того, створено національний превентивний механізм, в рамках якого представники омбудсмена разом із різноманітними організаціями здійснюють візити до місць несвободи, — розповідає виконавчий директор Amnesty Іnternatіonal в Україні Тетяна Мазур. — Однак цього замало, щоб покласти край застосуванням тортур. Адже нині правоохоронцям вдається уникати покарання за свою участь у жахливих злочинах.

За словами Т. Мазур, основне завдання влади — забезпечити практичне дотримання нового КПК. Адже він чітко визначає, наприклад, що явка з повинною, зроблена у відділеннях міліції, більше не визнається доказом в суді. Крім того, в Кодексі чітко прописано, що строк утримання під вартою обчислюється з моменту арешту вартовими порядку і що затримані мають право на адвоката та незалежного медичного експерта.

На думку заступника директора програми Amnesty Іnternatіonal у Європі та Центральній Азії Давіда Діаза Жожекса, вибивання зізнань є лише одним із мотивів для застосування катувань міліціонерами. Нині дуже багато випадків, коли вартові порядку били людей, щоб покарати їх без суду — у відповідь на скарги стосовно посадових осіб або з метою вимагання грошей. 

«Українська влада повинна створити незалежний механізм підзвітності міліції. 

Створення Державного бюро розслідувань, як це передбачено статтею 216 нового КПК, є саме такою можливістю, якою варто нині скористатися. Цей орган повинен розслідувати злочини, скоєні суддями, працівниками міліції і високопоставленими чиновниками», — підсумував він.

На прес-конференції також були присутні постраждалі від рук правоохоронців жителі Вінницької області Віталій Левченко та Андрій Мельниченко. Нагадаємо, що в 2012 році вартові порядку жорстоко побили хлопців у райвідділі міліції. «Голос України» (від 7.12.2012 року) вже розповідав про цей жахливий випадок.

«Ми приїхали у столицю, щоб привернути увагу громадськості до нашої проблеми. Ще 22 листопада 2012 року ми з Андрієм подали прокуророві міста Ладижина скаргу відповідно до нового КПК на співробітників міліції, — каже Віталій Левченко. — Медична експертиза зафіксувала, що в мене були зламана ліва рука, а також синці на тілі. В Андрія — пошкодження вуха та крововилив у правому оці. Вже 6 грудня заступник прокурора міста Вінниці прийняв рішення про повторне відкриття справи та надіслав її до Тростянецької районної прокуратури.

На жаль, довести вину правоохоронців хлопцям так і не вдалося. Зі слів Віталія, 20 лютого 2013 року прокурор Тростянецького району закрив справу, посилаючись на «відсутність складу злочину». «Наші показання не були взяті до уваги під тим приводом, що ми, нібито, перебували у стані алкогольного сп’яніння», — підсумував хлопець.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Андрій Мельниченко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віталій Левченко.

Виконавчий директор Amnesty Іnternatіonal в Україні Тетяна Мазур, заступник директора програми Amnesty Іnternatіonal у Європі та Центральній Азії Давід Діаз Жожекс.