Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України прозвітувало про результати своєї діяльності за 2012 рік. Керівництво відомства запевнило: з поставленими завданнями впоралися на понад 70 відсотків.
Публічне звітування про виконані роботи стало своєрідною відповіддю на критику агентства, що з’явилася у низці ЗМІ. Владислав Каськів, голова Держінвестпроекту, не приховував: мета заходу — навести факти, які спростовували б міфи, котрими овіяна діяльність даної структури. 
Отже, факт номер один: за напрямом «Національні проекти» за минулий рік було залучено 3 млрд. 170 млн. гривень. «Єдине інвестиційне вікно» отримало ще 1,3 мільярда. Неначе наперед виправдовуючись за далеко не феноменальні показники, в агентстві запевнили: ще 20 та 45 мільярдів інвестицій задекларовано меморандумами про співпрацю за «Національними проектами» та «Єдиним вікном» відповідно. Правда, чи буде виконано ці меморандуми, точно поки що не відомо. На разі можна говорити про «дуже велику ймовірність» і ще більшу надію на це.
Ще одним аргументом-виправданням на закиди щодо низького ККД роботи Держінвестпроекту, на думку пана Каськіва, є відносна «молодість» агентства. Мовляв, за світовими стандартами, на втілення у життя подібних національних проектів потрібно щонайменше три роки. А Держінвестпроект не пропрацювало і двох.
Однак 9 із 17 Національних проектів уже перейшли в фазу практичної реалізації. Приміром, у рамках виконання проекту «Повітряний експрес» (організація залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль») уже в травні цього року буде розпочато будівництво колії. 
Інший, чи не найбільш відомий національний проект — спорудження морського термінала з прийому скрапленого природного газу («LNG-термінал») — також не стоїть на місці: «У найближчі тижні буде зафіксовано зобов’язуючі документи, в підсумку яких у першій половині наступного року на Чорноморському узбережжі України уже буде платформа з прийому зрідженого газу», —сказав пан Каськів і уточнив, мовляв, хочеться завжди працювати краще, але життя коригує плани. «Можливо, тому і складається уявлення, що ми недостатньо докладаємо зусиль», — припустив голова Держінвестпроекту.
— Потрібно, щоб люди просто розуміли різницю між «грінфілд» та «браунфілд» проектами (перший, грубо кажучи, передбачає, що інвестор з нуля будує певний об’єкт, у той час як другий варіант проекту полягає у модернізації уже існуючих об’єктів.) Ви займаєтесь виключно «грінфілд»-проектами. Тому це потребує часу, — прокоментував Ігор Мітюков, директор «Морган Стенлі Україна».
А от народний депутат Валерій Карпунцов (партія «УДАР Віталія Кличка») припускає, що насправді, попри всі «видимі» зусилля реальним інвесторам зайти в Україну не так і просто.
— Це дуже перспективний напрямок. Інше питання, що в нас штучно закривають вхід інвесторам в Україну, роблячи перепони як законодавчого, так і адміністративно-владного характеру. Кажуть, це все, правда, на рівні чуток, нібито є негласна команда не допускати інших інвесторів в Україну, окрім «своїх». Як воно насправді? Показники свідчать самі за себе. Є міжнародні рейтингові організації, які періодично оприлюднюють свої розраховані індекси чи то інвестиційної привабливості, чи то сприятливого середовища для інвестицій. І, на жаль, ці показники для України падають. Значить: довіра інвесторів втрачається.