«Голос України» на своїх сторінках і на сайті golosukraіne. com продовжує стежити за впровадженням реформи в медичній галузі. З 1 січня 2013 року діє закон про екстрену медичну допомогу, триває переформатування «швидкої». Наші кореспонденти в регіонах дослідили, як іде реформа у цьому напрямку на місцях. З’ясувалося, що в різних куточках країни процес «змін на краще» гальмують схожі проблеми. А саме: невідповідна підготовка до впровадження реформи, непоінформованість населення, погані дороги, зношеність автопарку, дефіцит медичних кадрів тощо. Спостерігаємо ситуацію, схожу на революційну, коли ані пацієнти, ані люди в білих халатах не задоволені тим, що відбувається. Хоча всі розуміють: реформа медицині потрібна...
За швидкість потрібно доплатити
Медична реформа на Херсонщині рухається неквапливо, як машина «швидкої допомоги» на лисих шинах ожеледицею. До речі, про не-
квапливість: свого часу херсонці дуже зраділи, почувши про впроваджений Міністерством охорони здоров’я України новий норматив про прибуття «швидкої» на виклик в обласному центрі не пізніш ніж через десять хвилин. Але норматив так і залишився «мрією», бо для цього на місто з населенням понад 330 тисяч осіб потрібно мати щонайменше 33 бригади служби «103». А їх у розпорядженні міської станції «швидкої допомоги» лише 26.
Для створення додаткових бригад, з урахуванням вартості укомплектованих медичною апаратурою мікроавтобусів, потрібно близько семи мільйонів гривень. З початку нинішнього року ці кошти можна було б передбачити в муніципальному бюджеті Херсона, однак депутати міськради закладати їх у кошторис навіть не збиралися. Адже міську станцію «Швидкої допомоги» нинішнього року передають у відання області. Процес передачі збираються завершити лише протягом півроку, тож і в обласному бюджеті на 2013-й «зайві» сім мільйонів навряд чи відшукають. Відтак нових бригад городяни дочекаються хіба що в наступному році, якщо дочекаються взагалі.
Херсонським медикам усе це дуже нагадує маніпуляції з міською протитуберкульозною поліклінікою. Півроку її збиралися передати з міського до обласного підпорядкування, і поки вирішували, хто фінансуватиме утримання закладу, в того не залишилося коштів на комунальні послуги й зарплати. Унаслідок під кінець минулого року довелося в міській казні терміново вишукувати додаткові асигнування, щоб відвернути акцію протесту людей у білих халатах («Голос України» про це писав). Що стосується станції «Швидкої допомоги», то міський бюджет її ще принаймні півроку фінансуватиме, але жодні проблеми на перспективу тут ніхто розглядати не береться.
Без нових підстанцій
А перспектива не повинна обмежуватися винятково придбанням машин та прийняттям на роботу кількох додаткових фельдшерів та лікарів.
Фельдшерам треба десь відпочивати в інтервалах між виїздами, машинам з червоними хрестами — проходити технічне обслуговування. Зазвичай для цього є підстанції, однак на весь обласний центр їх лише чотири, та й ті звели ще за часів СРСР. Місто розрослося, відстань від окраїн до місця зосередження машин служби «103» збільшилося, тож чекати прибуття їх на виклик пацієнтам доводиться і по двадцять хвилин, а в разі, коли на вулиці заметіль або ожеледь, — і 30—40. І це не дивина. Щоправда, взялися були будувати п’яту підстанцію у приміському селищі Антонівці, та не вистачило грошей. Спочатку об’єкт «заморозили», а потім залишену без охорони «коробку» просто розтягли по цеглинці. Тепер пропонують створювати замість підстанцій пункти тимчасового базування десь при поліклініках, проте досвідчені медики кажуть: це приблизно те саме, що схрестити вужа та їжака. Просторих дворів, гаражів, сховищ для зберігання партій медикаментів у поліклініках просто немає, бо вони проектувалися зовсім під інші завдання. Тож мороки очікується багато, а прогнозована користь дуже умовна — рамки реформи для «Швидкої допомоги» Херсона виявилися завузькі, і вона вкрай болісно та важко в них вписується.
В очікуванні бюджетних «вливань»
Але ще більше, ніж до модернізації системи «Швидкої допомоги», увага громадськості Херсонщини прикута до пе-ребігу робіт зі створення перинатального центру. Дитяча смертність в регіоні загрозливо зростає, тому такий стаціонар на 102 ліжко-місця із сучасним відділенням реанімації новонароджених тут аж ніяк не завадить. І в цьому разі місцева влада ще торік зробила все від неї залежне для його створення: відвела центру місце в нинішньому пологовому відділенні обласної клінічної лікарні, підготувала попередню технічну документацію. Новий перинатальний центр мали б відкрити наприкінці 2013 року, однак ще жодної копійки на нього не надійшло — натомість Державне агентство з інвестицій мало не щотижня вимагає якісь додаткові документи. До того ж попереду тендер на виконання робіт і придбання різноманітного складного обладнання, і він також забере не менш як два місяці. Будівельники, які готові поборотися за перемогу в тендері, занепокоєні: освоїти потрібно 45 мільйонів гривень, а часу залишається дедалі менше. Не довелося б під кінець року «авралити» на шкоду якості!
Херсонська область.
ФАКТ
Регіональний план дій з медичної реформи передбачає створення центрів первинної медико-санітарної допомоги як самостійних юридичних осіб та проведення підготовки для укладання угод з медичного обслуговування населення і надання первинної медичної допомоги в лікарнях п’яти сільських районів, а також міст Нової Каховки та Херсона. Важливою ланкою регіональної реформи обласне управління охорони здоров’я вважає також відкриття минулого року в Херсоні Центру серця на базі міської клінічної лікарні імені Лучанського та Центру зору на базі міської клінічної лікарні імені Тропіних.
