Бригада «швидкої» Козівської центральної районної лікарні у складі фельдшера Анатолія Рудавського і водія Володимира Скрабута повернулася із села Глинної — одного з найвіддаленіших у районі. Привезли хвору з розладом мозкового кровообігу, високим тиском. Запитую, чи вклалися у 20 хвилин доїзду, як того вимагають нові правила. Вони лише скептично посміхаються.
— Тиждень тому я спеціально засікала час, за яким ми дісталися села Конюхи, — каже завідувачка відділення «Швидкої допомоги» Мирослава Смачило. — Вийшло 55 хвилин. Хворий був у важкому стані. Добре, що в Конюхах є невелика лікарня і тамтешній лікар грамотно надав першу допомогу, інакше все могло закінчитися не так благополучно... За 20 хвилин із такими дорогами, як у нас, доїхати нереально. Мабуть, спершу треба їх полагодити, а вже тоді вимагати дотримання норм доїзду до хворого.
У розпорядженні козівської «швидкої» два «уазики». Одному вже п’ять років, другий купили минулого року. Той, що новіший, називають народним автомобілем. Як розповів голова райдержадміністрації Юрій Пудлик, кошти на нього збирали самі. Бюджетники перераховували свій одноденний заробіток та керівники сільгосппідприємств підсобили. «Уазики» і медики, і водії хвалять: прохідні, саме для сільської місцевості. Їм би ще оснащення відповідне... Обладнання не вистачає: кардіографів, дихальних апаратів, кисневих інгаляторів... Методами реанімації володіють, але чим її проводити? Придбання одного апарата обмежили тисячею гривень, а що путнє можна купити за цю суму? Головна умова тендеру — щоб товар був дешевий. Ось і купили китайські електрокардіо-графи, які то збої дають, то взагалі не пишуть, електродроти часто доводиться міняти.
А ось запасів медикаментів нині вистачає. На це торік виділили державну субвенцію.
— Якби субвенція виділялася загалом на «Швидку допомогу», то на місцях можна було б із більшою користю розпорядитися державними коштами, — вважає головний лікар Юрій Дзьордзьо. — Ідея з реформуванням цієї служби правильна, тільки не до кінця продумана. Скажімо, як уночі привезти до хворого спеціалістів вузького профілю? Раніше вони їхали разом із бригадою «швидкої», а після створення центру екстреної допомоги і медицини катастроф для цього потрібен додатковий транспорт.
До речі, про транспорт. Якщо держава не може ним забезпечити, то хоч би не заважала надходженню гуманітарних автомобілів.
Бельгійці пропонували Козівській лікарні дев’ятирічний реанімобіль «Фольксваген», але його відмовилися пропустити через кордон, оскільки Україна наклала табу на гуманітарні автомобілі, яким понад вісім років...
Заступник головного лікаря Зоряна Пончко вважає передчасним розпорядження головного управління охорони здоров’я про те, що потрібно ліквідувати посади фельдшерів у селах з населенням менш як триста осіб. Таких у районі 12. Економія незначна, а люди не матимуть постійної медичної допомоги. Планується, що фельдшерів замінять помічники сімейного лікаря, які навідуватимуться в такі села один або два рази на тиждень. До речі, в районі є лише два автомобілі сімейної медицини. Село Цицори — найвіддаленіше від райцентру. Якщо, наприклад, замете дороги, як цієї зими, то як добиратися «швидкій»? А фельдшер завжди на місці.
Дискусійне питання і щодо можливого закриття лікарні на 10 ліжок у селі Конюхи. Люди, тільки-но зачули, що її можуть перетворити на денний стаціонар, піднялися на захист. Мовляв, не забирайте від нас ще й це, а без згоди громади питання не вирішити. Звичайно, відомо, що такі заклади виконують більше соціальну роль, ніж лікувальну, але, поспішаючи з реформою, знову ставимо віз попереду коня. Давайте спочатку забезпечимо медицину автомобілями, диспетчерським зв’язком, обладнанням. Зрештою, відремонтуємо дороги, тоді можна вдаватися і до скорочення, чи то пак оптимізації.
На Тернопільщині ситуація ускладнюється ще й тим, що через політичні ігри тут досі не створено центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Тернопільська область.
