Торік в області провели аудит парку машин «швидкої». Тоді налічили 172 автівки. Під час передачі їх у підпорядкування центру екстреної медицини з’ясувалося, що з них можуть виїжджати на виклики лише 140. А за нормативами на Житомирщині має бути не менш як 240 автомобілів екстреної допомоги.
Облрада виділила гроші на закупівлю санітарного транспорту плюс субвенція Кабміну: Міністерство охорони здоров’я проведе централізовану закупівлю. А ось з дорогами значно складніше. Щоб вкладатися в нормативні 20 хвилин, на Житомирщині пішли шляхом створення пунктів тимчасового базування. За словами головного лікаря комунальної установи «Центр екстреної медицини та медицини катастроф» Анатолія Сови, проблем із пальним та медикаментами немає.
Головна зміна першого етапу реформи — зникли «кордони» між районами. Пригадується такий випадок. Якось в одному з районів сталися одразу дві важкі дорожньо-транспортні пригоди. Місцева «швидка» не могла впоратися, тож час було втрачено. Тепер у таких випадках одразу відправляють машини екстреної допомоги з іншого міста чи району. Ще оперативніше можна буде реагувати після створення центральної диспетчерської.
А чи знають про правила виклику бригад екстреної допомоги ті, хто телефонує на номер 103?
— На жаль, далеко не завжди, — кажуть диспетчери Тетяна Півень та Ніна Павлічук. — Доводиться психологом бути, щоб пояснити: наші машини не виїжджають у випадках, коли треба просто викликати лікаря.
Житомирська область.
Диспетчери центру екстреної медицини Тетяна Півень (ліворуч) і Ніна Павлічук.
