Дочекалися весни лелеки

І хоч бузьки обережні, але цього разу трималися ближче до людей. Один навіть осмілів настільки, що повадився у Лохвиці щоранку прилітати на ринкову площу, щоб поснідати з рук Галини Списюк, Володимира Даценка, Катерини Трутень, Надії Профатило.

Утім, це не єдина щаслива лелеча історія. Родина Пархоменків — Віталій Іванович, Валентина Михайлівна та їх дочка Леся — врятували зі снігового полону і забрали додому зовсім виснаженого птаха. Отак разом і чекали приходу справжньої весни!

А жительки села Западинці Валентина Калімбет та Ганна Щербина застали на засніженому льоду кількадесят лелек. Жінки збігали додому за їжею, щоб погодувати перелітних, але двійко з них уже не рухалися. Один і справді виявився мертвим, а другий був іще живим. Рятуючи його, Валентина навіть провалилися у холодну воду, але лелеку таки дістала! Тож у хаті Ганни Щербини знайшлося місце ще одному «малюку», адже у неї своїх дітей... п’ятеро!

Не залишилися байдужими і жителі Лохвиці Валентина Терещенко та Олена Герасименко. Разом з дітворою вони прийшли до річки Гайванка, де теж оселилися птахи, щоб погодувати їх хлібом, зерном і вареною картоплею. Тут же, в чагарниках, знайшли ще одного лелеку — вкрай знесиленого, з обмерзлими крилами та облізлою шкірою на колінцях... Жінки загорнули його в куртку і принесли до оселі. Та, здавалося, він безнадійний, адже відмовлявся навіть від їжі. Довелося господарю Ігорю Герасименку сходити на риболовлю, і — о, диво! — від карасиків гість не відмовився. Тож коли почали його годувати свіжою рибою, швидко пішов на поправку.

А тут і нове щастя: дізнавшись, що у Лохвиці живе одинокий птах, жінки із Западинців привезли йому пару. Птахи подружилися і цілком ймовірно, що Бузько і Лелька (так їх назвали люди) стануть сімейною парою. Жінки-рятівниці уже називають себе свахами і навіть породичалися.

Ось так буває. Ми все лаяли весну за сніг та холоди, а виявляється, тепло людських душ здатне відігріти не лише птахів, а й зблизити самих людей.