Останнім часом у громадськості виникає дедалі більше запитань стосовно діяльності — точніше, бездіяльності — правоохоронних органів, зокрема щодо розслідування подій на Євромайдані. Відповіді на них спробували знайти народні депутати та представники громадськості під час спільного засідання двох комітетів Верховної Ради — з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань запобігання і протидії корупції (на знімку). Участь у ньому взяли Генеральний прокурор Віталій Ярема, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та Голова Служби безпеки Валентин Наливайченко. Доповідали про заходи, які вживають їхні відомства з метою встановлення і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів проти мирних громадян 30 листопада, 1 грудня 2013 року та 18 і 20 лютого 2014 року й інших злочинів, пов’язаних із викраденням, катуванням та побиттям громадян—учасників Революції Гідності.

Власне, запитань багато, зокрема: чому не направлено до суду справи про притягнення до кримінальної відповідальності прокурорів, слідчих і суддів за незаконні арешти та притягнення до кримінальної відповідальності учасників мирних акцій протесту? Чому вже рік не притягнуто до кримінальної відповідальності замовників, організаторів і виконавців масових убивств та катувань?

Як заявив голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, за всіма цими злочинами профільний парламентський комітет направляв звернення до Міжнародного кримінального суду, Ради Безпеки ООН, Гаазького суду.

Водночас А. Кожем’якін наголосив, що профільні парламентські комітети не дозволять приховати інформацію про події на Майдані: «У нас є достатньо матеріалів, які вказують на замовників, організаторів та виконавців злочинів проти людяності під час Майдану. Повірте, настане час і прокурори Міжнародного кримінального суду займуться тими, хто перешкоджав розслідуванню злочинів проти людяності. Якщо потрібно буде, ми підготуємо і доб’ємося ухвалення парламентом ще однієї постанови з цього питання».

А на думку голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва, основна біда нових керівників старих правоохоронних органів полягає в тому, що вони зберігають старі кадри, які їм дісталися «у спадок» від Януковича.

«Це засідання — остання спроба з’ясувати питання, чому немає результатів у розслідуванні найрезонансніших справ. Розкрити які — моральний обов’язок перед суспільством», — констатував Соболєв. Він зауважив, що очільникам міністерств та депутатам потрібно пам’ятати, завдяки кому вони посіли займані посади.

У свою чергу Генеральний прокурор Віталій Ярема стосовно старих кадрів зауважив, що відповідно до інструкції, розробленої Кабінетом Міністрів на виконання закону про очищення влади, друга стадія люстрації завершується у відомстві в квітні наступного року. За словами Генпрокурора, вже 138 діючих працівників прокуратури звільнено і ще близько 300 підлягають звільненню.

Щодо розслідування, то, за словами В. Яреми, у Генпрокуратурі створено управління спецрозслідувань, яке займається винятково розслідуванням злочинів проти Майдану. «Після того, як ГПУ позбавили функції так званого загального нагляду (це сталося в жовтні після ухвалення нового закону про прокуратуру), ми провели оптимізацію і створили спецуправління. Там працюють 83 слідчі та оперативні працівники, яких звільнено від усього», — заявив генпрокурор.

В. Ярема розповів, що у справі про злочини на Майдані розслідується 12 окремих епізодів. «На кожному з цих епізодів працює група, де є слідчий, оперативники на постійній основі», — сказав він. Голова ГПУ заявив також, що «десь 13 особам, які підпадають під цю справу, найближчим часом буде оголошена підозра, крім тих 22, яким підозру вже оголосили».

Водночас, відповідаючи на запитання народного депутата Антона Геращенка, чи встигне Генпрокурора розслідувати цю справу у відведений законом термін, який спливає в лютому наступного року, В. Ярема зауважив, що термін розслідування вбивств на Майдані потрібно продовжити. «Насправді є така необхідність, щоб були якісь можливості продовжити терміни розслідування більше року», — вказав він.

А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що досі зниклими безвісти під час трагічних подій на Майдані залишаються вісім громадян.

«Правоохоронні органи зареєстрували 121 заяву щодо зниклих безвісти осіб, у тому числі 57 заяв на основі рапортів працівників міліції про зникнення громадян під час масових акцій протестів на Майдані», — сказав він. За словами А. Авакова, в питанні розслідування справ щодо зниклих безвісти на Майдані МВС співпрацює з двома громадськими організаціями — «Євромайдан SOS» і «Пошукова ініціатива Майдану».

«За даними першої організації, досі зниклими безвісти залишаються 27 осіб, а за даними другої — 57. Водночас 18 осіб було включено в обидва списки одночасно. Волонтерами обох організацій розшукується 46 осіб. Під час опрацювання вказаних списків, МВС за наявними анкетними даними встановило 10 осіб, які перебувають за місцем проживання та не зникали. Ще дві особи переховуються у зв’язку із вчиненими ними порушеннями. Сім інших осіб зникли за обставин, не пов’язаних із масовими акціями протесту протягом 2012—2013 років ще до подій на Майдані. Отже, на сьогодні МВС розслідує 6 кримінальних проваджень і, по суті, розшукує вісьмох громадян», — пояснив міністр внутрішніх справ.

Голова Служби безпеки Валентин Наливайченко наголосив, що збудовані за радянських часів правоохоронна та судова системи є і залишаються злочинними. Тож депутати, зауважив він, мають розуміти: свідчення своїх злочинів вони старанно знищували. А найголовніше — що країна-агресор допомагала їм у цьому і продовжує допомагати нині. Тож глава СБУ закликав законотворців сконцентруватися і допомогти правоохоронцям. Зокрема, запровадити інститут трибуналу, об’єднати всі провадження в одне зі спеціальними повноваженнями і адвокатів, які захищають кожного, хто був убитий або постраждав, і слідчих та прокурорів. А відомства, що розслідують справу, глава Служби безпеки закликав напряму співпрацювати з адвокатами і громадськістю.

Підбиваючи підсумки засідання, голова фракції Блок Петра Порошенка, член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Луценко зауважив, що розслідування злочинів зрушилося б «якісніше, швидше і логічніше», якби від самого початку слідство щодо злочинів на Майдані взяло за основу статтю 255 Кримінального кодексу України — про створення злочинної організації.

«Тоді вся державна машина шукала б не «Беркут», який був останньою ланкою виконавців. Тоді б глянули в корінь: побачили б, що Янукович Віктор Федорович створив злочинну організацію, яка на основі двох політичних партій — Партії регіонів та КПУ, за допомогою керівників усіх державних, правоохоронних, судових та інших органів узурпувала владу в Україні з метою незаконного збагачення, що призвело до масової загибелі людей», — зазначив Ю. Луценко.

Тоді, додав депутат, логічною була б судова заборона Партії регіонів та Комуністичної партії України, тоді було б зрозумілим накладення арешту на здобуте злочинним шляхом майно, а міжнародні інституції краще б зрозуміли необхідність міжнародного розшуку, зокрема через Інтерпол, членів цього угруповання. Це ще не пізно зробити й нині, додав Луценко. І запропонував, щоб Верховна Рада прийняла звернення до Інтерполу про міжнародний розшук Януковича та його поплічників. «Я знаю, як приймаються рішення в цій організації. Дуже часто там посилаються на листи з інших країн про політичний характер переслідувань. У цьому разі лист від усього українського парламенту міг би бути важливим інструментом зміни ставлення Інтерполу до цього питання».

Генеральний прокурор Віталій Ярема повідомив, що Інтерпол затягує з оголошенням Януковича в міжнародний розшук.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

ЦИТАТА

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор СОБОЛЄВ:

«Свої посади і ми, і ви отримали завдяки Євромайдану. Не завдяки Президенту чи комусь іще. А завдяки всім тим людям, які прагнули змін. І те, що такі справи, як розстріли на Інститутській, численні репресії автомайданівців, викрадення та катування, не розкрито, — це зрада цих людей».

ДОСЛІВНО

Генеральний прокурор Віталій ЯРЕМА:

«Ми давно направили всі необхідні матеріали для оголошення в розшук Януковича і його найближчих прибічників. Сім осіб сьогодні, на превеликий жаль, не оголошено в міжнародний розшук, тому до Ліона їздили два заступники Генерального прокурора, які проводили зустрічі з представниками юридичного управління міжнародної організації кримінальної поліції, і там пообіцяли, що розберуться більш досконало. Але до сьогоднішнього дня, на жаль, віз і нині там».