Про те, що зроблено на Хмельниччині минулого року, говорили на колегії ОДА. Розмова вийшла неоднозначною. Бо, з одного боку, за багатьма соціально-економічними показниками область має плюсові дані. З другого, чимало керівників попало під гарячу руку очільника краю. Просто в залі він запитав декого: «Та ти хто такий, що не виконуєш свої завдання?» А вже за кілька днів голова ОДА Василь Ядуха повідомив на прес-конференції, що готовий звільнити з роботи шість—сім голів райдержадміністрацій, котрі не справляються із сьогоднішніми викликами. То що ж це за такі успіхи, за які можна піти з роботи?
За торішніми здобутками — обвал
Якщо аналізувати суто економічні показники, то область таки не пасе задніх. Уже кілька років поспіль її особливою гордістю є аграрна галузь, котра випереджає всі інші. Торік виробництво сільгосппродукції в краї зросло на 13 відсотків.
У промисловості здобутки були не такі вражаючі, минулорічний приріст випущеної продукції становив лише трохи більше відсотка. Та в січні чомусь все обвалилося, і індекс промислової продукції до минулорічного показника становив тільки 84 відсотки. І з’ясувалося, що хвалитись уже нічим, бо на загальнодержавному рівні із 96 відсотками область суттєво відстала.
А далі всі порівняння покотились, як згори, але, на жаль, не на користь краю. Бо якщо річні здобутки ще свідчили, що ми впевнено йдемо вперед, то січневі почали демонструвати серйозне гальмування на цьому шляху. Приміром, обсяг будівельних робіт упав до 82 відсотків, а транспортні вантажні перевезення скоротились майже вдвічі.
Тож у чому причина таких різких перемін? Чому річні переможні результати, котрі мають свідчити про розквіт економіки краю, так раптово змінюються на серйозні невдачі? В чому чи в кому шукати причини таких карколомних перепадів?
Відповіді на ці запитання мала дати колегія ОДА, заслуховуючи тих, хто потягнув Хмельниччину донизу в рейтингу найважливіших соціально-економічних показників.
Коли не наяву, то хоча б на папері
Тетяні Власюк, голові Ізяславської райдержадміністрації, особливо похвалитись не було чим. Обсяги виробництва промислової продукції тут катастрофічно впали. Але сталося це зовсім не тому, що враз відмовились працювати всі підприємства. Найголовніша причина невдач — Клембівський цукровий завод. Адже саме його продукція завжди становила мало не половину того, що виробляється в районі. А торік він попросту не запрацював. За цим потягнулись борги до бюджету та Пенсійного фонду.
У власників цукроварні, очевидно, були свої причини для того, щоб не запускати виробництво в сезон переробки сировини. Ні для кого не секрет, що перевиробництво цукру призвело до різкого падіння ціни на нього. Лише на Хмельниччині залягло на складах близько 150 тисяч тонн цього продукту, і виробничники не можуть його продати через реалізаційну ціну, котра значно нижча від собівартості продукту.
В такій ситуації є всі підстави думати про те, що і наступного сезону Клембівський цукрозавод може простояти без роботи. Й усі статистичні «мінуси» знову посиплються на район?
— Ми намагаємось реанімувати інші виробництва, — заперечує таке припущення Тетяна Власюк. — Нарешті з’явився власник у колишнього заводу «Харчомаш», котрий простояв без роботи майже два десятиліття. Тепер там хочуть розпочати виробництво картону. Сподіваємось, що з’явиться комбікормовий завод. Але завезти туди обладнання і запустити виробництво можна буде лише після того, як запрацює нова свиноферма.
Реалізація цих проектів обіцяє нові робочі місця, додаткові надходження до бюджетів, зростання показників фонду заробітної плати. Таким перспективам лише потішитись. Але ні. Роботою влади на місцях керівники області не задоволені. Поліпшення життя тамтешніх мешканців потрібно вже сьогодні, а не в перспективі. І якщо його немає в реальному житті, то воно повинно бути помітним хоча б на папері, тобто в статистичних звітах. Решта пояснень просто не приймається і не сприймається.
Не буде зрушень, полетять голови
Саме відповідно до статистики ситуація у Віньковецькому районі чи не найгірша в області. Його частка в загальному обсязі виробництва промислової продукції Хмельниччини не перевищує трьох відсотків. Але де ж їх набрати, отих відсотків, коли працює єдине підприємство — сирзавод, і будь-які коливання його виробництва одразу ж позначаються на загальних показниках району.
Так само тягнув на собі левову частку обсягів районного будівництва місцевий райсількомунгосп. Але добудувався до того, що закрився взагалі. Тож усі показники впали наполовину. Підставити своє будівельне плече мало би тамтешнє підприємство «Буддеталь», яке виконувало бюджетні замовлення. А там свої негаразди — казначейство не виплатило всі кошти, от і загальмувалась вся робота.
І якби то тільки у цифрах справа. Немає реальної роботи — порожній бюджет. А за цим — цілий віз проблем соціальної сфери...
Щоб виправити ситуацію, голова ОДА дав доручення спеціальній комісії з керівників різних департаментів виїхати в район і внести свої пропозиції щодо кадрових змін. Мовляв, теперішні керівники не справляються із викликами часу, не вболівають за своїх земляків, і тому на них лежить вина за те, що люди не мають того достатку, який хотіли б.
Очевидно, саме низькі рейтингові показники змусили звітувати перед обласним начальством і хмельницького міського голову Сергія Мельника, хоча ситуація в обласному центрі далека від критичної. Справді, за деякими позиціями зафіксований спад, не всім вдалось подолати борги із зарплати, недобрали до запланованого бюджетні надходження...
Усе це ще раз підтвердили і на останній сесії міськради, де також звітували про минулорічну роботу.
— Бюджет недовиконали на три відсотки, констатувала начальник міського фінансового управління Наталія Степанова. — Це через те, що зменшились надходження від податків з доходів фізичних осіб на 12 мільйонів гривень. Ще на 2,5 мільйона гривень знизились збори податку за землю через зменшення відповідного коефіцієнта.
Та попри все не шукали винних серед чиновників та керівників підприємств. Навпаки, в ситуації побачили загальнодержавні тенденції, котрі важко змінити лише вольовими рішеннями керівників на місцях.
Але представників влади у районах це мало втішає. Голова ОДА повідомив, що готовий передати документи до адміністрації Президента на заміну шістьох—сімох очільників райдержадміністрацій, а це третина від їх загалу. З цього приводу вже поповзли різні чутки і припущення. Звичайно, керівнику видніше, як справляються із обов’язками його підлеглі і чи варто тримати їх на державних посадах. Але, якщо ми так впевнено йшли вперед, як переконує влада і статистика, то як могли робити це із такими недолугими керівниками? Тут одне з двох: або здобутки на місцях мало залежать від втручання влади, або зайшли ми не так далеко.
Хмельницька область.
ЦИФРИ
Лідируючу позицію, начебто, продовжувала утримувати аграрна галузь. В січні минулорічний показник з виробництва сільськогосподарської продукції знову вдалося перевищити на 15 відсотків. Але ж, хоч як не хочеться, але доводиться згадувати, що при цьому поголів’я худоби за минулий рік зменшилося на 22 відсотки, а свиней — аж на 44. І хоч би як ми вихвалялись кількома новими молочними фермами, ситуація тут далека від ідеальної.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
