Той, хто користується автобусами та маршрутками, на це запитання відповість ствердно, а чиновник, перш ніж висловитися, ще подумає
 
Проблем з регулярністю роботи громадського транспорту в Луганську немає. Або майже немає. Маршрутки ходять як годинник, і іноді на зупинках центральної вулиці обласного центру їх накопичується до шести й більше. Але попит є. У години пік «газелі» й «мерседеси» так набиваються, що двері ледь закривають. Можна, звичайно, почекати муніципальний транспорт, де й салон просторіший, і проїзд наполовину дешевший, але такий вже ми народ, що нам треба швидко й одразу. Комунальних автобусів в основному чекають пенсіонери, яким нікуди поспішати на свою невелику пенсію.
Один на рейках чи десяток на колесах?
Ще кілька років тому гості Луганська відзначали велику кількість приватних перевізників і дивувалися з приводу відсутності комунального транспорту. Так, був такий період, коли міський транспорт чи не повністю «зліг» через істотне зниження фінансування, і заповзятливі люди використовували це з користю для себе. Приватні маршрутки з’являлися в місті, як гриби після дощу. Було таке враження, що луганчани скупили весь транспорт на території країни. До того ж не дуже гарного стану. Взаємодія з приватними перевізниками в міської влади будувалася складно. Як це зазвичай буває, сторони не розуміли одна одну, але згодом життєвий досвід підказував правильні рішення, і транспортну систему вдалося налагодити навіть в існуючих умовах. Сьогодні міська влада має намір провести «революцію» — поставити на маршрути сучасний, новий, комфортабельний, дешевий комунальний транспорт і в такий спосіб потіснити приватних перевізників.
Наприкінці 2011 року сесія міськради затвердила концепцію розвитку міського транспорту, й наступний рік минув під егідою виконання поставленої мети. За підсумками 2012-го замість десятка автобусів, які виїжджали на маршрутні лінії, уже стали виходити майже 130 автобусів великої й середньої місткості. Крім того, вдалося відремонтувати шість тролейбусів, шість трамваїв, які довгі роки стояли під парканом міського трамвайно-тролейбусного управління. Іншого виходу, крім ремонту, поки що немає. Один трамвай, як відомо, коштує понад 5 млн. грн., а автобус — 450 тис. грн. Доводиться вибирати: або одна одиниця електротранспорту, або більше десятка автобусів. Вибрали, зрозуміло, другий варіант. У підсумку створена міська мережа, що налічує 134 маршрути, з яких 105 — тролейбусних, 10 — трамвайних, 119 — автобусних (56 з них працюють у режимі маршрутного таксі). У підвищенні якості обслуговування пасажирів удалося досягти позитивного ефекту, але за економічними показниками вийшов негативний результат.
Проста арифметика
Як показав аналіз, у 2012 році кожна одиниця транспорту міського підприємства «Міськелектротранс» щодня втрачає 53 платних пасажирів. Пояснюється це просто: якщо раніше пасажирів обслуговували, скажімо, 50 одиниць міського транспорту, то сьогодні майже удвічі більше. Підраховано, що за місяць кожен мешканець обласного центру витрачає на проїзд у комунальному транспорті приблизно 2,50 коп., отже, за рік ця цифра становить 30 грн. Ось це і є та сума, яку кожен луганчанин вкладає в утримання міського транспорту. З такими прибутками, зрозуміло, транспортну систему розбудовувати дуже складно. Що робити? Підвищувати тарифи?
— Це не вихід, — відповідає секретар Луганської міської ради Олександр Філіпський. — За підсумками проведеного моніторингу вартості проїзду в різних містах України видно, що наш тариф — не найвищий, він нижчий за інші. І ми поки що залишаємо його без змін — 1,25 коп., хоча він для нас — збитковий. За результатами минулого року на утримання транспорту ми витратили 17 млн. гривень із міського бюджету і 15 млн. одержали субвенції. Самі за рахунок перевезення пасажирів заробили загалом 7,5 млн. гривень. Навіть якщо ми підвищимо тарифи удвічі, з урахуванням колишньої кількості пасажирів, зможемо заробити тільки 15 мільйонів гривень. Тобто знову будуть збитки.
Заради об’єктивності треба зазначити, що в системі пасажирських перевезень показано не всі прибутки. Приватні перевізники, наприклад, за рахунок прибуткового податку з фізичних осіб перерахували за минулий рік до міського бюджету усього 512 тис. гривень. Але, крім економіки, йдеться й про якість обслуговування.
До речі, основні претензії пасажирів стосуються саме цієї сторони послуги. Причому ці претензії — саме до приватного перевізника, а не комунального. Торік управління транспорту і зв’язку міськвиконкому провело понад 120 перевірок, склало 450 актів, на підставі яких виконком міської ради ухвалив рішення про розірвання 22 договорів із приватним бізнесом.
— Торік ми пройшли 16 судів, дев’ять із яких виграли, чотири — програли, три справи перебувають у судах у стадії розгляду й два рішення, що набули чинності, дійшли до вищого арбітражного суду, — розповідає Олександр Філіпський. — В основному перевізники не заперечують те, що вони порушують. Вони заперечують саму процедуру. Наприклад, один із судів скасував наше право контролювати «маршрутників», мотивуючи це тим, що ми у своєму рішенні перебрали на себе функції органів державної влади, у той час як є органом самоврядування. Ми з цим погодилися. Але, з іншого боку, виникає складність у координації дій. Із приватними перевізниками працювати складно. Правоохоронні органи, наприклад, не завжди прагнуть долучатися до цієї роботи. Але порядок наводити треба. У нас створено транспортну дисциплінарну комісію, яка розглядає всі заяви про погану роботу транспорту. Торік ми розглянули близько 880 таких звернень громадян.
Працювати й заглядати в майбутнє
П’ятнадцять автобусів, що курсують луганськими маршрутами, оснащені GPS-навігацією. Хотілося б більше, але, як зазвичай, підніжку ставить стан міського «гаманця». Для такої мети бюджетних грошей поки що немає. Але, як стверджує начальник управління транспорту і зв’язку міськвиконкому Андрій Андрєєв, «ми до цього рухаємося». Уже надходять пропозиції від деяких підприємців і фірм з обладнання громадського транспорту системою GPS-навігації. При цьому пропонують різні розв’язання цього завдання, які значно підвищили б комфортність користування цим транспортом.
— Щоб це було доступно не тільки начальникові управління у своєму кабінеті, а й керівникові перевізника, кожному, хто заходить в Інтернет, — уточнює Олександр Філіпський. — Сьогодні в багатьох є мобільні телефони, працюють зони Wі-Fі. Включили телефон на зупинці, знайшли потрібний маршрут і побачили, де ваш автобус і за скільки хвилин він під’їде.
Крім того, керівництво міста виношує ідею обладнати зупинки громадського транспорту рідкокристалічним екраном, на якому б у режимі он-лайн відображався рух громадського транспорту. 
Щоправда, це поки що мрія, «хотіння», за образним висловлюванням Філіпського, грошей на це немає. Але якщо поставити мету, вважає він, і наполегливо йти до неї, — все може вийти.
На якості обслуговування пасажирів дуже позначається й велика кількість нелегальних перевезень. На маршрутах працюють багато автобусів, що не мають договорів на обслуговування цих маршрутів, а зазвичай і ліцензій на пасажирські перевезення. З цими явищами треба боротися спільними зусиллями правоохоронних органів, транспортної інспекції та перевізників. Адже вони працюють на маршрутах і бачать своїх конкурентів-нелегалів, тому можуть безпосередньо допомогти виявти їх. У зв’язку зі зміною статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» організацією внутрішньорайонних пасажирських перевезень тепер опікується райдержадміністрація. Вважаю, що це поліпшить організацію маршрутів усередині району. На місцях краще знають, як організувати пасажирські перевезення, щоб населенню району було зручно.
Луганськ.
 
СТАТИСТИКА
 
Внутрішня обласна мережа становить 717 автобусних маршрутів загального користування, у тому числі приміських — 516, міжміських (внутрішньообласних) — 201. Обслуговування маршрутів здійснюють 128 перевізників, з яких 37 підприємств і 91 приватний підприємець. Щодня на лінію виходять 1170 автобусів, у тому числі на приміських маршрутах — 817, на міжміських — 353 автобуси. 97% усіх маршрутів обслуговуються через автостанції. В області працюють 35 автостанцій.
 
Коментар 
 
Начальник управління інфраструктури та туризму    Луганської облдержадміністрації Максим ЩАСЛИВИЙ:
 
— Досвід Луганська заслуговує на увагу. Повинен зазначити, що в 2012 році в області почалася робота із заміни старих автобусів транспортом більшої місткості й на внутрішньообласних маршрутах. Наприклад, червонолуцьке підприємство «КАН-ТРАНС» ставить нові автобуси «Волжанин» місткістю більш як 40 місць для сидіння на міжміському маршруті «Червоний Луч — Луганськ». Кількість автобусів великої місткості збільшується також на маршрутах «Луганськ—Стаханов», «Луганськ—Сєверодонецьк» та «Луганськ—Свердловськ». За минулий рік приватний бізнес вклав у відновлення рухомого складу 20,3 млн. грн., що дало змогу задіяти 57 нових автобусів для роботи на приміських та міжміських маршрутах. На жаль, рентабельність перевезення пасажирів автотранспортом останнім часом знижується. Одна з причин —погана якість доріг, особливо до віддалених населених пунктів з невеликою кількістю населення. Перевізники відмовляються від таких маршрутів, і в результаті люди залишаються без регулярного транспортного обслуговування. Про це свідчить значне збільшення скарг і звернень громадян, у тому числі й колективних. За статистикою проведення конкурсів за 2012 рік понад 35% усіх маршрутів, що виставляють на конкурс, залишаються незатребуваними. Ми змушені залучати перевізників за тимчасовими договорами, а також формувати на конкурс об’єкти пакетом, поєднуючи більш рентабельні й соціальні маршрути. Така практика теж не завжди виправдана. По-перше, це призводить до ще нижчої рентабельності перевезень, що негативно позначається на якості послуг, економічному становищі перевізника та стані транспорту. По-друге, в деяких районах області, наприклад, у Троїцькому, Новопсковському, Старобільському, Міловському, Марківському та Попаснянському, соціальних маршрутів значно більше, ніж рентабельних, що не завжди дає можливість застосовувати пакетний принцип проведення конкурсів.