Уперше Україна опинилася в ситуації, коли міжнародні благодійні організації, іноземні донори, разом з уповноваженими представниками в особі Надзвичайних та Уповноважених Послів в Україні просять наших посадовців прийняти гуманітарну допомогу, яка вже перебуває на митній території нашої країни.
Така ситуація трапилась внаслідок прийняття 16 жовтня цього року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо діяльності Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів) № 5463-VІ (законопроект № 10223, внесений Ю. Мірошниченком). Цим законом безвідповідально ліквідовано Комісію з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів та визначено Міністерство соціальної політики головним у вирішенні питань гуманітарної допомоги.
Незважаючи на необхідність обов’язкового виконання прикінцевих положень згаданого закону та окремих доручень Прем’єр-міністра щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до закону, Мінсоцполітики повністю «завалило» дану роботу. Відповідних актів не прийнято, і з грудня 2012 року по березень 2013 року включно міністерством визнано лише два гуманітарні вантажі з 504, які надійшли від донорських організацій.
Міністерство своєю бездіяльністю поставило під загрозу існування благодійних організацій, лікарень, будинків-інтернатів, навчальних закладів — як отримувачів гуманітарної допомоги. Адже з вини міністерства, строки розмитнення (чотири місяці) скінчились, у зв’язку з чим організаціям потрібно сплатити штрафні санкції та пеню — або вантаж підлягає конфіскації. В такій ситуації назріває міжнародний скандал, оскільки цільова гуманітарна допомога з вини держави не надійшла до отримувачів і тепер конфіскується в рахунок держави!
Вивчивши існуючу проблему на комітетських слуханнях на тему: «Актуальні проблеми визнання гуманітарної допомоги після ліквідації Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів та передачі відповідних функцій Міністерству соціальної політики», де були присутні представники всіх зацікавлених міністерств і відомств, громадських організацій, учасники слухань дійшли висновку, що вкрай необхідно терміново відновити роботу міжвідомчої Комісії з питань гуманітарної допомоги саме при Кабінеті Міністрів.
На підтвердження цього також яскраво свідчить виступ міністра соціальної політики Наталії Королевської на годині запитань до уряду, яка в нетактовній формі звинуватила всіх і вся в контрабанді шляхом використання багатьох років поспіль гуманітарної допомоги. А саме, народних депутатів, у тому числі з Партії регіонів, уряд Миколи Азарова, котрий працює з 2010 року, в тому числі минулий Кабмін Юлії Тимошенко, а також інвалідів, яким передаються автомобілі, інвалідні візки, милиці, засоби гігієни, одяг, і навіть собак з кішками у тваринних притулках, яким нібито передали донори корм. До речі сказати, комітет витребував матеріали з Держмитслужби з метою з’ясування таких аргументів, але ні червоного автомобіля АУДІ (кабріолета), ні собачого корму серед гуманітарної допомоги, про які говорила Н. Королевська, не знайшлось.
Разом з тим шановна пані міністр замовчує обставини про те, що з вини Мінсоцполітики Вінницька центральна райлікарня не отримала хірургічний матеріал, Комсомольська сільська рада не отримала інвалідні візки, палиці, бинти, Івано-Франківська обласна організація Червоного Хреста та Синятинський дитячий будинок-інтернат не отримали автомобілі швидкої допомоги 1992-го та 1997 року випуску, 100 тисяч діабетиків вже три місяці не можуть отримати медичні препарати, які знаходяться в одеському порту, та ще більше 500 подібних вантажів.
Таким чином, постає питання, як міністр одноосібно може вирішувати визнавати гуманітарною допомогою той чи інший вантаж, чи не визнавати? Чи може розібратись міністр соцполітики у приладах медичного призначення або в пожежній техніці, наданій як гуманітарна допомога, або в кошачому кормі, чи ні? Також хотілося б знайти у Положенні про Мінсоцполітики норму, де міністру надано повноваження визначення контрабанди, про яку вона заявила з трибуни Верховної Ради: «Контрабанда в Україну не пройде». Можливо, міністр має наміри перебрати на себе повноваження Служби безпеки та Державної прикордонної, митної служби в частині пошуку контрабанди.
Підсумовуючи наведене, очевидним стає той факт, що ні фізично, ні практично, ні морально Мінсоцполітики не може бути єдиним органом з визнання гуманітарної допомоги, навіть при тому, що воно буде просити погодження в інших міністерствах і відомствах.
Тому всі члени парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці підтримують позицію та внесли відповідний законопроект (№ 2623), про повернення до системи міжвідомчої Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів, яку повинен очолювати Віце-прем’єр-міністр.
Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці звертається з проханням до всіх народних депутатів, Кабінету Міністрів, керівників міністерств і відомств підтримати дану пропозицію, сприяти у пришвидшенні розгляду і прийнятті відповідного закону, що дозволить стабілізувати діяльність у сфері гуманітарної допомоги в Україні.
Петро ЦИБЕНКО, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.
Факт
Тільки після втручання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці у вирішення існуючої проблеми, зокрема проведення 20 березня цього року комітетських слухань з цієї теми, звернень до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Голови Верховної Ради Володимира Рибака, озвучення проблеми членами комітету на годині запитань до уряду 22 березня 2013 року, дана ситуація трохи зрушила з місця. 29 березня 2013 року на веб-сайті міністерства наприкінці дня з’явилась інформація про підписання трьох наказів від 27.03.2013 щодо визнання 90 вантажів гуманітарною допомогою з більш як 520, що перебуває на митній території України.
