Із виступів уповноважених представників фракцій

— Я вважав і вважаю головним завданням Верховної Ради працю на користь України та її народу. Невже від того, що я буду розмовляти в цій залі недосконалою українською мовою, а вона в мене, на жаль, така, ваше ставлення до мене покращиться, оцінка моєї діяльності підвищиться? Невже для вас важливіше те, якою мовою людина говорить про Україну, ніж те, що саме вона про неї говорить та для неї робить?

На мою думку, ні російська мова, ні мова інших національних меншин не можуть створювати загрозу для української, бо вона є державною мовою. (Далі говорить російською). Я имею право говорить в этих стенах по-русски, потому что это язык моих избирателей. А главное, мне это позволяет Конституция Украины и законы Украины о Регламенте Верховной Рады. Именно поэтому я обращаюсь к оппозиции, давайте соблюдать законы, прекратите разыгрывать языковую карту, прекратите бездействие. Пора перейти к конкретной работе.

В столице Крыма — в Симферополе вы можете пройти по бульвару Франко, улицам Леси Украинки, Богдана Хмельницкого, Гоголя, Коцюбинского, назваными так еще в 50-е годы прошлого века. К чему этот перечень? Да к тому, что в Крыму ни разу никто не посмел осквернить памятники Тарасу Шевченко и Ивану Франко. За все годы независимости ни у одного депутата поселкового, районного, городского, Верховного Совета автономии не возникло мысли переименовать какую-нибудь из этих улиц в ответ на подобные действия в других регионах.

Я обращаюсь к депутатам от фракции «Свобода», коллеги, остановитесь! Неужели вы не понимаете, что ваш радикализм не усиливает позицию украинского языка, а вызывает противоположную реакцию! Неужели непонятно, что заставить силой любить — равносильно изнасилованию!

Мы все разные и страна у нас многоликая по национальному составу, вероисповеданию, обычаям. При этом я уверен, что украинский язык нуждается в государственной поддержке. Только делать это необходимо на страницах газет и книг, в фильмах и на театральных подмостках, а не на митингах, а тем более не на баррикадах, и не в этом зале.

— Будь-яке місто, село чи столиця України не може існувати без легітимно обраної людьми влади. Тому ми сьогодні зобов’язані призначити у Києві вибори міського голови та Київради. Під стінами Верховної Ради зібралися тисячі киян і не треба ілюзій, їх не перекричати штучним мітингом. Їх не вийде розігнати тільки тому, що на місце кожного прийде 10.

Є речі важливіші за будь-які політичні розрахунки, це базові права та свободи громадян, та порушення їх — це дуже серйозний злочин. Незаконне перенесення виборів у Києві буде таким самим злочином, бо призначення виборів — один із найважливіших обов’язків парламенту. Від цього обов’язку не захистить ні адміністративний, ні конституційний, не будь-який інший суд.

Я закликаю всіх колег, кияни повинні отримати гарантовану конституційну можливість обирати владу. Тому сьогодні ми повинні ухвалити постанову про призначення чергових виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради.

— Сьогодні на порядку денному Верховної Ради два законопроекти, які чекають більшість громадян України. Їхнє включення визначене принциповою позицією Компартії й нашої фракції в парламенті, це скасування пенсійної реформи й повернення віку виходу на пенсію для жінок в 55 років, для чоловіків в 60 років. Це скасування медичної реформи, це й повернення заборгованості із заробітної плати.

Я хотів би акцентувати вашу увагу на другому законопроекті №2547 про введення пені в розмірі 0,5 відсотка від загальної заборгованості у разі невиплати людям заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат або їх затримки. Сьогодні офіційно зареєстрований борг із зарплати перевищив 1 мільярд гривень, насправді з урахуванням тіньової економіки й зарплати в конвертах ця цифра значно більша.

Пропонований нами законопроект, по-перше, дасть можливість впливати на недбайливих роботодавців, ударити пенею по їхній кишені. По-друге, це хоч якийсь спосіб відновити елемент соціальної справедливості, коли людина місяцями чекає на зарплату, а інфляція знецінює її щодня, винний у затримці повинен це компенсувати зі своєї кишені. Таке ми ставимо завдання, щоб олігархи конкретно несли відповідальність перед робітниками, яким не виплачують місяцями й роками цю заробітну плату.

— Ситуація в Києві зайшла, справді, в глухий кут і потребує негайного і одного вирішення — проведення виборів. Сьогодні Київ позбавляють такого права.

Критична ситуація і з місцевим самоврядуванням. Тому що це стосується вже не тільки Києва. По всій Україні забираються повноваження у місцевих рад. По всій Україні міста, селища, села не отримують можливості вести господарство, не мають жодної можливості розв’язувати свої локальні проблеми.

Закон про референдум ухвалено в останні дні роботи парламенту минулого скликання, треба скасовувати.

Cьогоднішня ситуація з виборами в Києві — це лакмусовий папірець. Тому що це вже є та межа, за якою існуватимемо в зовсім іншому правовому полі. Тому що, якщо можна, керуючись кишеньковим Конституційним Судом, скасувати вибори в місті Києві, які мають відбутися в червні цього року, то, значить, так само в 2015 році можна буде теж подати подання в Конституційний Суд і заявити: поки Конституційний Суд не прийме рішення, ми не можемо проводити вибори Президента.

Власне, це є той сценарій, який, очевидно, сьогодні випробовують у столиці.

— Перше питання стосується виборів міського голови Києва. Українська столиця повинна мати градоначальника. Чому ми наполягаємо на його виборах? Передусім це наполягання київської громади. Ми розуміємо, що ви хочете зробити. Ви усвідомлюєте, що ви програєте вибори. Так ви і президентські вибори програєте. І вам їх ніхто не дасть перенести. Не сумнівайтеся.

Тому, пане головуючий, наші політичні опоненти, давайте спробуємо проявити сьогодні державну мудрість. Державну мудрість у тому, щоби призначити вибори, поставити крапку в цьому питанні, сповістити киянам про те, що вони мають гарантоване Конституцією право обирати і бути обраним, і рухатися далі.

Друге. Що стосується пенсійної реформи. Шановні члени парламенту, чого не вистачає українській політиці — це чесності. Ви ж розумієте, що сьогодні пенсійна реформа в порядку денному поставлена не через те, що комуністи так хочуть скасування пенсійної реформи. А через те, що між комуністами і Партією регіонів є таємна угода. Ви нам дайте включити в порядок денний скасування пенсійної реформи, а ми потім з вами почнемо голосувати.

Так-от, уважно послухайте вимоги опозиції. У нас закон про скасування пенсійної реформи був зареєстрований в той самий день, він набагато кращий, ніж закон комуністів, тому що він відновлює всі права пенсіонерів, які у них забрав уряд Азарова, який призначений голосами комуністів. Ми вимагаємо, щоб скасування пенсійної реформи було проголосовано за основу і в цілому. Тоді народ України повірить, що є порядок.