Значне падіння попиту на фахівців з вищою освітою паралельно із зростанням безробіття у регіоні змушує службу працевлаштування Херсонщини перевчати економістів на вишивальниць, а вчителів — на гончарів.

Так, уже півтора десятка дипломованих спеціалістів як експеримент за направленням обласного центру зайнятості пройшли піврічний курс навчання народним промислам на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти. Погодилися люди на це під гарантоване працевлаштування і не помилилися: майстрині з художнього вишивання, виготовлення ляльок-мотанок, гончарі та ковалі одразу ж отримали роботу в мережі зелених хуторів, створених у Голопристанському районі в рамках програми розвитку екологічного туризму. У центрі зайнятості стежать за подальшою кар’єрою умільців і дійшли висновку, що перший млинець вдався!

— Інформація, скільки заробляють сьогодні майстри народних промислів, залишається таємницею робітника і працедавця. Та вже нині можна сказати, що справи у вчорашніх безробітних непогані. У педагога, котрий не знайшов своєму диплому застосування і став гончарем, вже є навіть свої учні, а молодий коваль за сезон роботи зміг відкласти кошти на стажування у Голландії, презентував свої вироби на фестивалі ковальської майстерності у Львові. Тепер ми впевнені, що із збільшенням числа зелених хуторів збільшиться й попит на фахівців, котрі відроджуватимуть народні ремесла і непогано на цьому зароблятимуть, адже попит на вироби, зроблені з любов’ю і власноруч, завжди був, є і буде, — впевнена перший заступник обласного центру зайнятості Людмила Барабаш.

Залишається лише шкодувати, що народні промисли й туризм, вочевидь, не спроможні значно знизити рівень безробіття на Херсонщині. Адже 

у черзі на біржі праці стоїть понад 15 тисяч місцевих жителів, 

а кількість заявок від роботодавців за рік зменшилася з 1,9 до 1,4 тисячі. Тож коли на одне робоче місце є майже десять претендентів, додаткових півтора десятка вакансій від зелених хуторів погоди не роблять.

Херсонська область.