Проект закону «Про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя», внесений до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, передбачає створити механізми захисту коштів громадян, вкладених у договори страхування, на зразок банківських вкладів. Однак, звісно, у законопроекта з начебто благородною метою є і прихильники, і противники.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань страхової діяльності, регулювання ріелторської діяльності та інших операцій на ринку нерухомості, оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Андрій Пінчук (Партія регіонів) зауважує: саме від якості цього залежить, чи відбудеться зростання рівня довіри населення до ринку страхування життя, чи будуть створені умови для сталого розвитку ринку страхування, чи зможуть страхові послуги стати для українців такою ж звичайною справою, як для європейців. Адже уніфікація стандартів державного страхового нагляду та регулювання в Україні є однією з вимог СОТ та Європейського Союзу. «Утворення Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя додало б українським споживачам впевненості у збереженні своїх коштів», — вважає Андрій Пінчук.
Нині на ринку страхових послуг чимало компаній пропонують застрахувати життя — власне чи своїх близьких — від нещасного випадку чи навіть смерті. Однак страхувальники зазвичай не мають вдосталь інформації та необхідних знань ані про особливості та умови страхових послуг, ані про ризики, не можуть порівняти умови надання послуг різними страховими компаніями. А оскільки страхування життя належить до особистого та добровільного страхування, має довгостроковий характер та значну накопичувальну складову, постала проблема створення в Україні такої системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя громадян, яка дасть змогу запобігти втратам заощаджень у разі неплатоспроможності страховика. Адже на сьогодні чинне законодавство не передбачає існування в Україні жодної схеми гарантування виплат за договорами страхування життя, тоді як у законодавстві країн ЄС це чітко виписано.
Законопроект врегульовує такі питання: гарантії страхових виплат за договорами страхування життя; правовий статус Фонду та його керівні органи; порядок формування майна Фонду; право на отримання гарантійних виплат та компенсаційних виплат; порядок здійснення виплат за рахунок коштів Фонду тощо.
У разі настання неплатоспроможності страховика, згідно з законопроектом, Фонд гарантуватиме страхувальникам або вигодонабувачам відшкодування розміру страхової виплати у розмірі не більше максимального розміру гарантійних виплат. Розмір вступного внеску пропонується встановити на рівні 20 тисяч гривень. Потім учасники Фонду сплачуватимуть регулярні внески у розмірі 0,4 відсотка від суми валових страхових премій, отриманих за відповідний період.
Така ідея витає на українському страховому ринку вже давно. Ще в 2009 році Держфінпослуг ініціювала створення Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя. До парламенту було подано два законопроекти, однак їх не прийняли досі. «Частково ідея гарантування виплат реалізована в рамках Моторного бюро, і хоча в ньому менш як 100 компаній, проблем там чимало», — сказав екс-глава Держфінпослуг Віктор Суслов.
Натомість голова Нацкомісії з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг Андрій Стасевський переконує, що завдяки ухваленню законопроекту Фонд гарантування страхових виплат зможе взяти на себе зобов’язання перед клієнтами збанкрутілих страхових компаній. «На ринку працюють понад 400 компаній. Якщо завтра якась з них збанкрутує, то ми повинні розуміти, що у нас є об’єднання страховиків і якийсь фонд, який зможе компенсувати людям гроші», — сказав А. Стасевський. Участь у фонді для страхових компаній буде обов’язковою. Фонд, по суті, «страхуватиме» відповідальність страхових компаній. Однак тим компаніям, які не захочуть вступати до Фонду, доведеться піти з ринку страхування.
Факт
— За статистикою, найчастіше українці страхують життя своїх дітей — 57 відсотків полісів страхування життя оформлюють родичі дітей віком 4—12 років.
— Найбільша кількість випадків виробничого травмування припадає на вугільну, машинобудівну, будівельну сфери, АПК.
