У Національній академії медичних наук — ювілей

Загалом науково-дослідні роботи в інститутах Академії ведуться за трьома основними напрямами: вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патологій; розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та продовження тривалості життя; розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (в тому числі й радіаційного) та умов праці.

За словами представників Академії, значно більше можливостей в лікуванні багатьох захворювань з’явилося після відкриття стовбурових клітин та їх використання для вирощування органів або їх частин. Для розвитку цього напряму в Академії в 2007 році було створено Інститут генетичної та регенеративної медицини. До речі, нещодавно МОЗ України офіційно визнав лікування стовбуровими клітинами. Сьогодні ця технологія використовується в трьох напрямах: опіки і травми, панкреонекроз та ішемія кінцівок. Українські лікарі називають це проривом в медицині на території СНД.

Вітаючи колектив Національної академії медичних наук з ювілеєм, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва, зокрема, зауважила: «20 років — це ніби й не дуже великий ювілей, але інститути, які входять до складу Академії, мають величезну історію. Є заклади, яким 50, 125 і 115 років. І в загальному рахунку це величезний науковий потенціал для нашої країни». Народний депутат відзначила також, що іменами видатних науковців, таких як Микола Стражеско, Олександр Богомолець, Микола Амосов, Олександр Шалімов та багатьох інших, названо провідні академічні інститути та університети України.

Т. Бахтеєва зазначила також, що серед реформ, ініційованих Президентом, найголовнішою і, напевно, найскладнішою є медична реформа. «Є пілотні регіони, які сьогодні демонструють значні досягнення. І багато чого можна буде досягти, якщо ми працюватимемо разом. Усі ці роки наш комітет і я особисто тісно співпрацювали з Андрієм Сердюком, який нині є президентом Академії медичних наук», — наголосила вона.

Народний депутат зачитала привітання Національній академії медичних наук від імені Голови Верховної Ради Володимира Рибака. А також вручила представникам колективу Академії Грамоти Верховної Ради та іменні годинники.

У свою чергу президент НАМН Андрій Сердюк зауважив, що минулий рік дав чимало вагомих результатів. Він нагадав, що вже відкрито дев’ять найсучасніших перинатальних центрів. Цього року їх кількість сягне 12, а вже у 2015-му кожна область матиме такі центри. «З першого дня Академія докладає зусиль, щоб досвід і знання науковців успішно застосовувалися для збереження здоров’я дітей та їхніх мам», — сказав він. Зменшення малюкової та материнської смертності, за словами 

А. Сердюка, можна досягти шляхом реалізації цього проекту та завдяки зусиллям МОЗ, Національної академії та місцевої влади. Президент НАМН повідомив також, що Інститут акушерства та педіатрії тісно співпрацює з наявними центрами, в тому числі в онлайн режимі в разі якщо необхідна термінова консультація. «За кожним центром закріплено наукових кураторів. Уже зроблено декілька унікальних операцій із порятунку дітей. Якби допомога не надійшла вчасно, то ці малюки могли б і не дожити до десятого дня життя», — наголосив академік.

Водночас його колега віце-президент НАМН, академік Юрій Кундієв зауважив, що без державної підтримки можна остаточно втратити те, що маємо на сьогоднішній день. А відтворити наукові школи, навіть за великого бажання, буде надзвичайно складно. «Нам, лікарям, добре відомо, що біологічний метаморфоз завжди відбувається тільки завдяки збереженню і вдосконаленню нервової системи. Хотів би провести аналогію. Збереження інтелектуального потенціалу або нервової системи суспільства — це безальтернативна умова відродження і величі нашої держави», — констатував він.