Церковні дзвони попереджатимуть про водну небезпеку на Буковині

Занепокоєння мешканців Буковини стосовно можливих паводків підсилюється ще й тим, що в гірській частині часто випадають дощі. А це, звісно, призводить до зростання рівня води. А відтак і до можливої водної небезпеки. Однак, як стверджують фахівці, тривожитися не варто. Все йде своїм природним шляхом. Начальник Дністровсько-Прутського басейного управління водних ресурсів Чернівецької області Ян Дзюба розповів, що в басейнах Пруту, Дністра, Сірету відбувається природне проходження весняної повені.

— Спостерігається підняття води на всіх річках басейнів, що знаходяться у межах Прикарпаття. Це не лише Чернівецька, а й Івано-Франківська, Тернопільська області. На Пруті й Черемоші рівень води піднявся до 80 см, а на Дністрі (в Заліщиках) більше 1 м — на 1,15 м. Але хочу попередити населення, що це нормальне, природне явище сніготанення. Ви знаєте, що цього року дуже засніжена зима, і сніговий покрив був дуже великим. Через це земля не промерзла, і тому поступове танення дає можливість насичити землю вологою. Решта з випаданням дощу, який проходить на території Прикарпаття, потрапляє в річки, — каже посадовець.

Наразі фахівці Дністровсько-Прутського басейного управління водних ресурсів займаються розробкою системи раннього сповіщення населення. Це дасть змогу попередити мешканців про небезпеку. За словами Яна Вікторовича, в басейні Пруту і Сірету в Чернівецькій області працює шість гідропостів, з яких отримують інформацію. Крім цього, два гідропости працюють у басейні Дністра. В спокійному режимі інформацію подають двічі на добу. Але збирають кожні 15 хвилин. Так, завдяки спеціальним датчикам на дні річок фіксують тиск води. І про тамтешній стан через спеціальну комп’ютерну програму повідомляють річкове управління. Завдяки своїй оперативності система набула популярності й дає змогу контролювати ситуацію і приймати правильні рішення.

— Ми співпрацюємо з органами МНС, із гідрометеоцентром. Отримуємо постійну інформацію з гідропостів. За прогнозами, нині в нас іде добігання хвилі, яка була сформована в гірській частині 9 березня. Зараз уже пік пройшов по Дністру. Максимум 11 березня був зафіксований на гідропосту Заліщики. Також по Черемошу і Пруту було підняття. Проте рівень води не підніматиметься. Тому можна зробити висновок, що пік уже минув. Водночас прогнозують незначне підняття при другій хвилі. Але вона також пройде без перешкод, оскільки на всіх річках Прикарпаття є вільний запас, де може акумулюватися велика кількість води, — переконаний Ян Дзюба.

В управлінні водних ресурсів готові навіть до критичного підняття води. Такі ситуації притаманні Прикарпаттю, де рівень води може піднятися до одного-двох метрів.

— У такому разі будуть проінформовані відповідні служби і прийматимемо відповідні рішення. У нас розроблена спільно з МНС і Гідрометеоцентром система раннього сповіщення, завдяки якій населені пункти повідомлятимуть про можливу небезпеку. Заплановано навіть використання церковних дзвонів. Оскільки підняття води до критичних рівнів відбувається в нічний час, — каже Ян Вікторович. — Хочу нагадати, що для нас проблематичнішим є літній паводок. Це червень—серпень. Там може бути критична ситуація. Так, як це було в 2008 і 2010 роках. Тому треба не боятися, а бути готовими до пропуску паводка, — продовжує посадовець.

На запитання: «Наскільки вода має піднятися, щоб були негативні наслідки?» начальник Дністровсько-Прутського басейного управління водних ресурсів відповів, що все залежить від водойми: «Не можна конкретно визначити на кожній річці, бо річки мають різні заплави, профіль. Якщо брати для порівняння Дністер, то водосховище взагалі має 340 мільйонів кубометрів вільного запасу. Це на достатній час зможе зрізати пік, без перешкод скинути воду в нижній бір і врегулювати течію. Чекають воду і в Молдові по Дністру, і на заплавах в Одесі. Тому що вони за останні роки висохли, і навіть деякі живі мікроорганізми загинули. А це означає, що нема сьогодні якихось критичних ситуацій, де можна було б бити на сполох».

Загалом для забезпечення безаварійного пропуску у водному управлінні підготували сім аварійних бригад, за якими закріплена вся відповідна техніка, плавзасоби. Здебільшого такої готовності потребують райони, які потерпають від води щороку (західна і південна частини області).

— Це такі райони, як Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Вижницький, Кіцманський, частково — Новоселицький. За всіма ними закріплена спеціальна техніка, відкачувальні механізми. Серед техніки в наявності в Дністровсько-Прутському басейновому Управлінні є ескалатори, бульдозери, самоскиди, техніка, яка може перевозити людей, човни. Тому використовуємо техніку, яка є в нас на балансі. Вона в робочому стані. Але зрозуміло, що технічне оснащення недостатнє, щоб вирішити всі проблеми області, — констатує Ян Дзюба.

Помічник начальника Чернівецького територіального управління з питань взаємодії з органами державної влади, засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю Сергій Бабчук також повідомив, що небезпеки немає. Але в разі необхідності всі бригади готові до посиленої роботи: «Для реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані в період пропуску повені та сходження криги, в підрозділах Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області перебувають у постійній готовності 11 веслових човнів, 4 моторні човни, 1 катер на повітряній подушці «МАРС-700», 1 аероглісер «GTO Patrol Master», 1 ПТС-М та 3 БРДМ-2РХ. Також підрозділи забезпечені засобами для відкачування води. Крім того, для відкачування води в постійній готовності перебувають 50 автоцистерн та 4 пожежні насосні станції. Суттєво, що створено оперативний штаб Управління ДСНС з питань пропуску льодоходу весняної повені, моніторингу водного режиму та своєчасного вжиття заходів з реагування на можливі надзвичайні ситуації».

Незважаючи на брак фінансування, на Буковині провели значні роботи з укріплення берегів та дамб, які захищають населені пункти. Однак більший ефект буде тоді, коли дамби не тільки відремонтують, а й побудують нові. І будувати є кому, і проекти в режимі очікування. Але знову ж таки все впирається у нестачу коштів.

— Щоб забезпечити спокійне перебування і безпроблемний пропуск паводків і повеней, нам необхідно 100 мільйонів гривень. В такому разі ми змогли б зробити основні об’єкти пасивного захисту, — розповідає Ян Вікторович. У перспективному плані видніється і будівництво восьми сухих ємкостей. Вони необхідні для того, щоб зрізати піки раптових паводків і потім частково уже пропускати воду.

Та і для них фінансування теж не виділяють. Тому зараз більше акцентують увагу на пасивному захисті. Тобто будівництво і реконструкція старих дамб. Адже є такі дамби, яким більше 40 років.

— Вони були збудовані ще в 1970-х роках. І свій ресурс уже вичерпали. Тому за обігові кошти, за кошти, які збирають з руслорегулювальних робіт, виконуємо роботи. Також робимо прокоп, як — у Комарівцях. Сірет тепер не доходить до тієї дороги, котра була під загрозою знищення. Течія йде іншим руслом. У такому разі ми змогли зекономити до 5 мільйонів державних коштів, — продовжує посадовець.

Пригадали й уже успішно проведені роботи: «В 2011 році в нас було державне фінансування. Тоді ми змогли укріпити береги в селі Панка Сторожинецького району, в Слободі-Банилів, в Банилові. Були як реконструкції старих, так і побудовані нові берегоукріплення. Торік розпочали роботи в селах Йорданешти Глибоцького і Тарасівці Новоселицького районів. В цьому році передбачено державне фінансування у розмірі 5 мільйонів гривень. Я сподіваюся, воно буде збільшене вдвічі, оскільки потреби нашої області вищі. Про всі об’єкти, які потребують ремонтних робіт, відомо всім. І, зокрема, Державній агенції водних ресурсів України».

Але найбільше від негоди оберігає втішна погода. За прогнозами Українського гідрометеорологічного центру, суттєвого підвищення температури повітря не очікується. Тож, як то кажуть, є надія на безпечне проходження весняних паводків. Хоча тепло настане. І добре, якщо воно й справді потішить буковинців і не принесе з собою такі небажані, але цілком можливі паводки.