Євроінтеграція — це насамперед проведення системних реформ

«Ми зацікавлені у продовженні конструктивної співпраці з польським парламентом і на двосторонньому, і на тристоронньому рівнях, — зазначив він. — Переконаний, що п’ята сесія тристоронньої Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви допоможе «звірити годинники» напередодні важливих подій, пов’язаних із наближенням України до європейських структур», — зауважив В. Рибак.

Керівник українського парламенту, як повідомила прес-служба Верховної Ради, висловив сподівання на узгодження «чіткого алгоритму наших спільних дій» під час литовського головування в Європейському Союзі, особливо в контексті наміру України підписати Угоду про асоціацію Україна—ЄС під час Вільнюського саміту «Східного партнерства» в листопаді ц. р.

У свою чергу, пані 

Е. Копач (на знімку) заявила, що польська сторона виявляє особливу зацікавленість станом реалізації реформ, які спрямовані на отримання права Україною підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Вона висловила готовність польської сторони до обміну досвідом і між парламентаріями, і на рівні експертів.

Голова Верховної Ради висловив вдячність Республіці Польща за активну та послідовну підтримку євроінтеграційного курсу нашої держави. «Стратегічний євроінтеграційний напрям України залишається незмінним. Про це однозначно зазначають Президент і уряд, про це чітко висловилася Верховна Рада, ухваливши 22 лютого ц. р. відповідну заяву», — сказав він.

Нагадаємо, 22 лютого Верховна Рада ухвалила заяву «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». У документі зазначено, що Верховна Рада «у рамках своїх повноважень забезпечить виконання рекомендацій щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, викладених у резолюціях Європейського парламенту та у висновках Ради ЄС, схвалених 10 грудня 2012 року на засіданні міністрів закордонних справ держав—членів ЄС».

За словами В. Рибака, результати саміту Україна—ЄС у Брюсселі, який був важливою подією у наших відносинах з ЄС, стали можливими також завдяки активній та послідовній підтримці євроінтеграційного курсу України з боку польських колег.

«Євроінтеграція для нас — це насамперед проведення системних реформ. Це тривалий і непростий шлях, який ми повинні пройти. Для України підписання Угоди про асоціацію є першочерговим пріоритетом». Не менш важливим він також назвав подальше спрощення візових вимог для українських громадян та запровадження безвізового режиму, зазначивши, що це один із ключових пріоритетів нашої взаємодії з Євросоюзом.

За словами В. Рибака, вже найближчим часом український парламент розгляне низку законопроектів, які стосуються євроінтеграції. «Думаю, немає жодних перешкод для розгляду цих питань», — сказав він, зауваживши, що у цьому зацікавлені всі політичні сили у Верховній Раді, окрім, можливо, фракції КПУ.

Своєю чергою, Б. Борусевич зазначив, що якщо йдеться про перспективу для України на асоціацію, то треба дати нашій країні перспективу для членства. Польські колеги були також зацікавлені в обговоренні питань, які стосуються малого прикордонного руху, адже це, на їхню думку, прообраз надання Україні безвізового режиму.

Під час зустрічі з Головою Сейму Литовської Республіки Відасом Гядвіласом Голова Верховної Ради відзначив зростаюче значення парламентів двох країн у розвитку міждержавних відносин.

«В Україні цінують високий рівень взаємної довіри та підтримки, що склався між нашими країнами. Хочу запевнити, що для України вектор стратегічного партнерства з Литвою був і залишається важливим пріоритетом зовнішньої політики», — заявив В. Рибак. За його словами, українська сторона розраховує на продовження політичного діалогу і на рівні президентів, і на рівні урядів і міністерств, та зацікавлена у продовженні системної міжпарламентської співпраці на всіх рівнях, яка традиційно є дружньою та конструктивною.

На думку В. Рибака, особлива роль у розвитку партнерської співпраці покладається на депутатські групи Верховної Ради України та Сейму Литовської Республіки. Він повідомив, що на сьогодні у Верховній Раді України формується така група, на членство в якій подано 52 заяви народних депутатів. Зазначивши, що Литовська Республіка є важливим торговельним партнером України, В. Рибак підкреслив, що наша країна зацікавлена у подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва.

В. Рибак відзначив позитивну динаміку прямих литовських інвестицій в економіку України, і наголосив, що українська сторона зацікавлена в подальшому розширенні інвестиційного співробітництва.

Голова Верховної Ради висловив переконання, що дієвим інструментом розвитку нашої співпраці в інвестиційній сфері стане підписаний в квітні 2012 року Меморандум про співпрацю між державними інвестиційними агентствами України і Литви. Крім того, на думку В. Рибака, необхідно більше уваги приділяти розвитку двостороннього співробітництва в гуманітарній сфері. Одним із пріоритетних завдань, вважає він, повинна стати практична реалізація таких проектів, як, наприклад, святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка і проведення Днів культури України в Литві в 2014 році.

Польща та Литва сподіваються, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде підписана у листопаді під час Вільнюського саміту «Східного партнерства».

У Варшаві (Польща) відбулося засідання п’ятої сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму (парламент) Литовської Республіки та Сейму (нижча законодавча палата) і Сенату (вища палата парламенту) Республіки Польща. Учасники зібрання — представники законодавчих органів трьох країн — обговорили, зокрема, питання інтеграції України до Європейського Союзу та пріоритети литовського головування в Європейському Союзі.

Саме законодавчі органи будують правовий фундамент держав, саме парламенти у поворотні історичні моменти приймають доленосні рішення, завдяки яким життя націй змінюється на краще. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Рибак у своєму вітальному слові до учасників асамблеї. Нинішню зустріч глава українського парламенту розглядає як ще один крок до кращого розуміння один одного. «Ми спільно переймаємося проблемами, які чекають нас завтра та у віддаленому майбутньому. Ми разом шукаємо шляхи для їх розв’язання», — зауважив він.

За словами В. Рибака, ідея добросусідства залишається головною цінністю, яка сприяє розвитку контактів між нашими незалежними державами і суверенними народами протягом останніх 20 років. Водночас глава парламенту зауважив, що наші народи і держави пов’язані багатовіковою історією та традиціями. «Надійним містком, який нас єднає, є національні меншини. Переконаний: задоволення культурно-освітніх потреб національних громад повинно перебувати в полі особливої уваги наших держав під егідою парламентів. А якщо й виникають якісь питання чи проблеми, їх слід невідкладно розв’язувати шляхом відвертого та конструктивного діалогу», — переконаний В. Рибак.

Голова Верховної Ради наголосив також, що стратегічною метою України залишається набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Додатковим підтвердженням незмінності європейського поступу України, нагадав він, стало нещодавнє ухвалення Верховною Радою спільної заяви всіх політичних сил, представлених в українському парламенті, про підтримку євроінтеграції нашої країни. «Сьогодні ми можемо впевнено сказати: Україна вийшла на фінішну пряму — підписання та ратифікації Угоди з ЄС про асоціацію. Ми розглядаємо цей документ як ефективний інструмент здійснення прагматичних політичних та економічних змін в Україні, зміцнення демократичних інститутів і забезпечення верховенства права в українському суспільстві», — наголосив він.

У цьому контексті Угода про асоціацію, зауважив В. Рибак, створить інституційні та правові можливості і для внутрішніх реформ, і для повноцінного діалогу з ЄС щодо отримання технічної та експертної допомоги з метою забезпечення їх реалізації. Тому логічно, що у підписанні Угоди зацікавлені і Україна, і Євросоюз.

Голова Верховної Ради висловив подяку керівництву Республіки Польща та Литовської Республіки за активну підтримку євроінтеграції України, у тому числі у процесі внутрішніх дискусій в рамках ЄС. «Переконаний, що спільними зусиллями за активної підтримки польської та литовської сторони ми зможемо зблизити позиції України і ЄС та успішно вирішити весь комплекс питань порядку денного Україна—ЄС», — сказав він.

У свою чергу, Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич нагадав, що п’ята сесія Міжпарламентської асамблеї не відбулася торік через парламентські вибори в Україні та Литві. Але це навіть на краще, переконаний він. «2013 рік є незвично важливим у наших відносинах. Адже у липні Литовська Республіка переймає головування в ЄС. Користуючись нагодою, ми бажаємо успіху Україні в реалізації її амбітних пріоритетів».

«Вірю, що наші спільні дії на рівні трьох парламентів дадуть нам змогу динамізувати наші контакти. Дозволять, щоб наші держави, парламенти не лише розуміли один одного, а й щоб ця співпраця була багаторічною, з перспективою на багато років», — наголосив Б. Борусевич.

Голова Сейму Литовської Республіки Відас Гядвілас нинішню сесію назвав імпульсом для подальшої її діяльності. Після парламентських виборів, які відбулися в Україні та Литві, зауважив він, змінилися політичні пріоритети у діяльності литовського та українського парламентів. Однак незалежно від цих змін у нас продовжується діяльність у рамках асамблеї. «Ми маємо чимало інструментів парламентської співпраці. Важливо, щоб ми належно використовували ці ініціативи», — додав він.

В. Гядвілас зауважив також, що асоційоване членство України в ЄС та економічна інтеграція є пріоритетом для Литви. «Ми сподіваємося, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде підписана не десь у майбутньому, а саме у поточному році, у Вільнюсі під час саміту «Східне партнерство». Ми вважаємо, що найважливішою метою Міжпарламентської асамблеї є те, щоб досягти цієї мети. Але щоб її досягти, передусім слід виконати вимоги з боку ЄС. Підписання Угоди про асоціацію під час Вільнюського саміту було б значущою подією для України і важливою для Литви, як стратегічного партнера України. Це також буде значна подія для Польщі та всього Євросоюзу», — наголосив він.

Власне, робота сесії Міжпарламентської асамблеї розділена на чотири частини. Друга частина буде присвячена відносинам України з Європейським Союзом, третя — пріоритетам литовського головування в ЄС, четверта — інформації щодо стану роботи над спільним томом історичних есе. Докладніше — у наступному числі газети.