Погано, що під теплою сніговою ковдрою озимі не заснули
Це не поетична метафора, а особливості цьогорічної зимівлі озимих культур, які вимагають від селян додаткових заходів для того, щоб восени були щедрі жнива. Адже кілька років поспіль Хмельниччина б’є рекорди по валу і врожайності зернових, тож не хоче втрачати свої позиції.
Для цього є всі передумови. За даними Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції, 99 відсотків озимих перебувають у доброму та задовільному стані. Тож господарники можуть сподіватись на хороший врожай. Не даремно в обласному департаменті агропромислового розвитку планують зібрати три мільйони тонн зернових, перевищивши торішній валовий показник на 200 тисяч тонн. Та й середню врожайність хочуть мати уже не сорок центнерів з гектара, як було, а всі п’ятдесят.
Для таких оптимістичних прогнозів є свої підстави. Восени посіяно 240 тисяч гектарів озимої пшениці та 60 тисяч — ріпаку. Культури добре перезимували, однак заспокоюватися рано, зауважують науковці. Щоб отримати справді високий врожай, треба добре попрацювати.Старший науковий співробітник дослідної станції Наталія Паюк (на знімку) демонструє моноліти:
— Сходи хороші, але для їх подальшого успішного розвитку потрібна серйозна підтримка. Надто сніжна зима, якої на Поділлі не було вже кілька десятиліть, висунула свої вимоги до весняної агротехніки.
Ще з осені тепла погода сприяла активному розвитку рослин навіть на пізніх посівах. Та після того, як випав рясний сніг, пшениця не заснула, як годиться зимою, а продовжувала, хоча і поволі, та все ж розвиватися. Відбувалося це навіть там, де лежала майже півметрова шапка снігу.
До того ж на полях можна було спостерігати доволі нетипову картину, коли сніг почав танути не згори, а від верхнього шару землі. В результаті волога, яка пішла в ґрунт, забрала поживні речовини, котрих тепер не вистачає для рослин.
— Усе це призвело до того, що вже відчувається гостре азотне голодування рослин, — каже заступник начальника департаменту агропромислового розвитку Володимир Кальніченко. — Це було добре помітно, коли піддослідні моноліти почали жовтіти буквально на третій—шостий день після того, як їх взяли на відрощення.
Таке може статися зі всіма посівами, якщо не провести раннє азотне підживлення. Попереджені про це, більшість господарств вже запаслися необхідними добривами. Загалом їх — майже дев’яносто відсотків від потреби. Але якщо у найкращих господарствах ці запаси становлять до 95 кілограмів діючої речовини на гектар, то є й такі, у кого показник — 55—75 кілограмів. Якщо не поквапитися з їх закупівлею, а головне — швидким внесенням по мерзлому ґрунту, то можна серйозно втратити на врожайності. Аграрії це добре розуміють, однак декого, переважно дрібні господарства, стримують фінанси. А точніше — їх нестача.
У департаменті стверджують, що для проведення комплексу весняно-польових робіт знадобиться трохи більше півтора мільярда гривень. І левова частка цієї суми — 1,4 мільярда — вже, начебто, є. Це так звані власні кошти, тобто ті, що мають бути у розпорядженні сільгосппідприємств. А фінансовий дефіцит при цьому невеликий — 150 мільйонів гривень. Причому планується, що 142 мільйони становитимуть банківські кредити. Але впевненості у тому, що господарники наважаться на такі позики, ще немає. Навіть незважаючи на те, що під час круглого столу, проведеного обласною владою для керівників господарств і банкірів, останні пообіцяли: жодних перебоїв із кредитуванням не буде. Втім, і доступних відсотків ніхто не гарантує. Тож наразі селяни оформили кредитні відношення лише на 15 мільйонів гривень.
Хоча гроші будуть не зайвими ні для кого, навіть для тих, хто вважає себе фінансово забезпеченим. Адже весною в області планують засіяти 760 тисяч гектарів, збільшивши торішній орний клин на 12 тисяч га. Тому роботи, а отже — і витрат, додасться.
Однак усі ці проблемні питання не є критичними. Навпаки, великі аграрні компанії мають сильний фінансовий та економічний потенціал і готові до швидкої та ефективної посівної кампанії. І тепер найбільшу тривогу викликає хіба що погодній фактор. Адже Хмельниччина виявилася тією областю, де взимку випало чи не найбільше снігу. Тепер усі чекають, поки він зійде з ланів, і не сподіваються на ранній початок польових робіт. Тож теперішнє очікування доведеться надолужувати в подальшому пришвидшеними темпами.
Хмельницька область.
Фото автора.
