Країна захлинається від сухот

Тим часом українські лікарі переконані: проблема туберкульозу в Україні — прямий наслідок відсутності достатнього фінансування: грошей бракує і на препарати для хворих, і на утримання протитуберкульозних закладів, і на достойні зарплати лікарям-фтизіатрам. У результаті — протитуберкульозні заклади в аварійному стані і не можуть вмістити всіх хворих, а фізіатрична служба укомплектована лише на 70%, при цьому більша частина лікарів — пенсійного віку та от-от вийдуть на заслужений відпочинок. За таких обставин стає цілком зрозуміло, чому епідемія туберкульозу, що триває в Україні з 1995 року, тобто вже 18 років, досі не переможена.

Більше того, фахівці заявляють, що цей рік фактично стане вироком для людей із тяжкими та невиліковними хворобами. За їхніми даними, майже 110 тисяч українців можуть померти у 2013 році тільки через те, що влада готова профінансувати лише 40% від необхідної суми для лікування СНІДу та туберкульозу. Для хворих на гепатит грошей у бюджеті взагалі обмаль — 10% від необхідного. Підтвердженням залишкового принципу фінансування сфери охорони здоров’я та неефективного використання коштів є нещодавно отриманий мною звіт Рахункової палати про результати аналізу використання Міністерством охорони здоров’я коштів держбюджету, виділених на профілактику та лікування туберкульозу. Почнемо з того, що згідно з висновками Рахункової палати бюджетні призначення на виконання заходів із протидії туберкульозу настільки мінімальні, що їх не вистачає ні на забезпечення хворих препаратами, ні на утримання протитуберкульозних закладів у належному стані. Так, нині в Україні 80% будівель протитуберкульозних лікарень не відповідають санітарним нормам. А ті копійки, які все-таки були виділені з держбюджету на лікування сухот у 2011—2012 роках, з вини МОЗ були використані неефективно. У результаті — Загальнодержавна програми протидії захворюванню на туберкульоз провалилася, а на сухоти щодня хворіє дедалі більше українців. Також у своєму звіті Рахункова палата наголосила, що неефективні рішення МОЗ призвели до несвоєчасного проведення процедур закупівель протитуберкульозних препаратів. Наслідком таких дій стало те, що регіональні лікарні були забезпечені ліками від сухот у 2011 році на рівні 20%, у 2012 році — 75%. Понад те, через недостатній контроль з боку Мінохорони здоров’я врешті закуплений ними ушестеро дорожче за ринкову ціну протитуберкульозний препарат не поставляли до лікарень понад дев’ять місяців. Таким чином були порушені всі наявні схеми лікування, від яких, без перебільшення, залежало життя сотень тисяч людей. При цьому в результаті халатності МОЗу у той час, як більшості хворим бракувало ліків, в окремих регіональних лікарнях утворилися значні залишки препаратів, але нині вони вже не можуть бути використані через те, що термін їх придатності закінчився.

Фактично нині Україна захлинається від сухот, які вже давно перестали бути «хворобою бідних» та ширяться серед українців надзвичайно швидкими темпами. Як цьому протидіє чинна влада? Ніяк! Міністерство охорони здоров’я своїми некомпетентними та наскрізь корумпованими діями навпаки всіляко сприяє зростанню епідемії туберкульозу у країні.