Сьогоднішня Дніпропетровщина є потужним промисловим регіоном України, на території якого розміщено понад дві тисячі промислових підприємств. Зрозуміло, що це збільшує техногенне навантаження на навколишнє середовище. Нині ціла низка територій області віднесена до категорії надзвичайно забруднених, а для сотень тисяч жителів загроза обвалення їх будинків через землетруси, зсуви й обвали порід стала реальністю.
Ситуацію, що склалася, обговорили на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що відбулося в екологічно найнеблагополучному регіоні — Кривому Розі. У засіданні також взяли участь голова Дніпропетровської обласної держадміністрації Дмитро Колєсніков, керівники міст і районів області, представники місцевої влади Полтавської і Харківської областей, керівництво найбільших підприємств регіону, вчені — всі, хто може й повинен вживати заходів для поліпшення екологічної ситуації.
Кривій Ріг загрожує країні землетрусами
Однією з тем обговорення стала організація системи моніторингу техногенної частини земної кори й попередження надзвичайних ситуацій у Кривбасі. За даними виконувача обов’язків ректора Криворізького національного університету Миколи Ступника, геологічна особливість регіону й інтенсивна експлуатація надр протягом більш як 130 років сформували вкрай складний геомеханічний склад надр у вигляді композитної суміші підземних пустот, природних техногенних розломів, зон масової деформації, зсуву й обвалу порід. Згідно зі статистичними даними, у шахтах і кар’єрах Кривбасу не рідше одного разу в 7—10 років стаються відносно великі зсуви або самообвали обсягом у кілька мільйонів кубометрів, а також десятки дрібніших. Останнім часом такі явища активізувалися.
«Особливу небезпеку становлять відводи ділянок шахт, закритих у першій половині минулого століття — бо тоді видобуток руди проводився на невеликій глибині: від 50 до 250 метрів, — розповів Микола Іванович. — Сьогодні до цих ділянок безпосередньо наблизилися житлові й промислові зони міста — а достовірна інформація про розташування пустот вітсутня. Через втрачені технічні архіви виконано лише орієнтовне зонування небезпечних ділянок».
Учений зазначив, що останніми роками чітко відзначаються якісні зміни у взаємодії техногенних складових і природної сейсмічний активності. Це призводить до непередбачуваної поведінки значних масивів відпрацьованих порід як найбільш загрозливої складової частини екологічної проблеми міста.
Будинок горить, вони не бачать
Результати аналізу різних способів контролю стану пустот показали, що непрямими геофізичними методами виявити місце розташування й стан пустот сьогодні неможливо. Тому фахівці схиляються до традиційних маркшейдерських методів.
Але на шляху реалізації форматної системи моніторингу стоїть низка проблем. Це й недостатній розвиток, і протиріччя в нормативно-правовій базі проведення моніторингових робіт, розпорошеність ресурсів, а також відсутність постійної уваги з боку держави.
Зменшується фінансування науково-дослідних і конструкторських робіт, спрямованих на підвищення безпеки міських об’єктів.
За даними казенного підприємства «Південукргеологія», на сьогодні у режимній мережі, за допомогою якої здійснюється моніторинг ситуації з підземними водами, залишилося всього близько 130 свердловин з 550, які були ще в 90-х роках. З них 33 — у Кривому Розі. Через відсутність фінансування не виконується низка найважливіших рекомендованих заходів.
— У результаті зони обвалень наблизилися до районів міста, — заявив гендиректор підприємства «Південукргеологія» Микола Фощій. — У багатьох найближчих селах уже спостерігається руйнування будинків, доріг, водо-каналізаційних мереж. Села знищуються, їх жителі відселяються. Під загрозою перебуває залізнична колія на дільниці регіонального значення.
Заступник міського голови Кривого Рогу Григорій Вербицький підтвердив, що в останні роки дедалі частіше стаються «техногенні» землетруси з епіцентром у Кривому Розі. І видобуток корисних копалин, що досі триває, може спричинити руйнування аглоформувань, житлових будинків. «Тому потрібно прискорити ухвалення рішень з виділення коштів з державних джерел фінансування — для того щоб спочатку детальніше вивчити ситуацію, — вважає Григорій Вербицький. — А потім на підставі цих наукових досліджень напрацювати рішення, що їх необхідно робити далі».
Учасники виїзного засідання дійшли висновку, що для ефективної організації системи моніторингу техногенної частини земної кори й попередження надзвичайних ситуацій у Кривбасі необхідно забезпечити розроблення й прийняття центральними органами виконавчої влади Держпрограми дослідження стану техногенної частини земної кори Криворізького басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного і природного характеру на 2013—2016 роки.
Потрібно активізувати роботу зі створення спеціалізованої геоінформаційної системи безперервного дистанційного моніторингу геомеханічного стану масивів порід у гірських відводах діючих і закритих гірничодобувних підприємствах регіону. Фінансування низки заходів можуть взяти на себе підприємства-учасники держпрограми.
Крім цього, на засіданні обговорювалося питання виконання найбільшим забруднювачем навколишнього середовища — ПАТ «Арселорміттал Кривій Ріг» — своїх інвестиційних зобов’язань з природоохоронних і екологічних заходів, тема виконання рішення комітету від 16.10.12 №130/11-1 «Про екологічну ситуацію в басейні ріки Орель», а також забезпечення радіаційного й соціального захисту населення в районах видобутку та переробки уранової сировини (м. Жовті води). Як розповіла кореспондентові «Голосу України» голова комітету Ірина Сех, такі виїзні засідання комітету стануть регулярними й дадуть можливість депутатам вислухати про проблеми з перших вуст — безпосередньо від тих громадян, які проживають у проблемних місцях.
Дніпропетровська область.
На знімку (зліва направо): голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, голова Дніпропетровської ОДА Дмитро Колєсніков, міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул.
Фото автора.
Дослівно
Ірина Сех, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи:
— Сьогодні Дніпропетровська область є однією з найбільше техногенно навантажених і екологічно неблагополучних в Україні. Понад третину області віднесено до надзвичайно забруднених територій, а інша частина — до категорії дуже забруднених. Це стосується всіх без винятку природних ресурсів. Ми розуміємо, що проблеми необхідно розв’язувати, поки загроза життю чи здоров’ю громадян не набула необоротного характеру.
Думка
«Фактична відсутність фінансування заходів з охорони та відновлення довкілля спричинило практичне вичерпання екологічної єдності навколишнього середовища, — вважають криворізькі вчені. — Сьогодні сформована зона екологічного лиха, що потребує негайної екологічної реабілітації регіону».
