На відміну від кількох інших великих міст півдня і сходу України, у Запоріжжі, здається, вдалося відстояти не лише пам’ятник Леніну, а й Дзержинському. Щонайменше до чергового соціально-політичного потрясіння в державі... А все через багатий досвід, накопичений у період встановлення у місті пам’ятника Сталіну. Згадану ганебну і безпрецедентну чи не на всьому пострадянському просторі подію, треба віддати належне, у Запоріжжі розписали як по нотах...

Спочатку — після того як пам’ятник встановили і здійнявся ґвалт, справу почали топити в базіканні, різноманітних комісіях та обіцянках. Далі, коли ресурс останніх було вичерпано, стався дивний акт вандалізму. Тоді, 28 грудня 2010 року, «приїжджі молодці» спиляли вождю голову «болгаркою», а місцеві комуністи офіційно попросили вважати відсутнім факт цього злочину. На самому ж початку новорічної ночі стався не менш дивний вибух, у результаті якого «напівфігуру» Сталіна рознесло на шматки. Після чого в місті, як по команді, протягом майже року розгорнулося справжнє полювання «на все, що українцем звалося». Хоча власне вибух не розслідуваний і досі... «Гуманний» же суд стягнув із представників організації «Тризуб», котрі й спиляли сталінську голову за три доби до вибуху, більш як подвійну (неодноразово, до речі, оголошену при відкритті пам’ятника) вартість силумінової скульптури... Мабуть, саме за ці гроші обком КПУ згодом відкрив на власному ганку не лише новий пам’ятник Сталіну, а й Зої Космодем’янській.

Нині ж повторюється та сама історія: знову комісії, рекомендації, очевидна провокація біля пам’ятника Дзержинському 7 листопада. Котра, схоже, і мала закінчитися нічим. Тепер ось оприлюднена оцінка вартості Леніна і Дзержинського — дев’ять мільйонів і мільйон гривень відповідно. З грізним попередженням потенційним руйнівникам, що як тільки, то зразу...

Вже відмобілізована і громадськість, і ветерани (іменем яких і, начебто, заради яких у місті стільки «славних» справ зроблено, що просто дух перехоплює!). І вже обіцяний «цивілізований демонтаж» і встановлення символів тоталітаризму у спеціально відведеному місці плавно перейшли у нову обіцянку. Що ось прийдуть вибори до органів місцевого самоврядування, а з ними буде проведено і референдум з приводу того, зносити пам’ятники чи ні. Спасибі, що не з питання про створення «Новоросії» чи «ЗНР». Бо коли «товариші на місцях» практично не відчувають будь-якого державного контролю згори, то це вже майже нікого й не здивує. Хіба що новий Майдан у Запоріжжі доведеться скликати...

Фото Володимира ШЕРЕМЕТА.