Будівельна галузь у нашій державі переживає нелегкі часи і ледь оговтується після наслідків кризи. Однак саме на будівельників покладають великі сподівання і влада (бо якщо зростає будівництво — оздоровлюється економіка), і прості люди. Щоб розвивати нові будівельні об’єкти та розморозити довгобуди, а головне — повернути довіру громадян до інвестування у квадратні метри — необхідне вдосконалення чинного законодавства, чіткі економічні правила та політична воля, — наголошувалося на загальних зборах Конфедерації будівельників України, в яких взяв участь Голова Верховної Ради України Володимир Рибак.
У своєму виступі глава парламенту наголосив, що повернення довіри до будівельного комплексу і підвищення платоспроможного попиту має бути сьогодні пріоритетним напрямом реформування галузі. В. Рибак відзначив, що за останні роки Верховною Радою проведено значну роботу щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері будівництва та архітектури. Передусім зусилля законодавців були спрямовані на врегулювання механізмів фінансування будівництва, сприяння іпотечному кредитуванню, визначення правових та організаційних засад застосування будівельних норм тощо.
«Законодавством сьогодні створено режим найбільшого сприяння для будівельників. У нас є сильний, добре розвинений будівельний комплекс, який здатний щорічно будувати в рази більше, ніж він будує зараз», — сказав він. Водночас темпи будівництва спадають, і вони є недостатніми для розв’язання проблеми забезпечення населення житлом.
В Україні найменший у Європі показник за кількістю квадратних метрів на одну людину — 22 кв. м, тоді як в інших країнах удвічі-втричі більше. На тисячу мешканців України збудовано 200 квадратних метрів житла, тоді як у Росії — 450 метрів, у Білорусі — 579 метрів, а в країнах Європи набагато більше. Скажімо, в Норвегії на одну людину припадає в середньому 84 квадратні метри житлової площі.
В. Рибак також зазначив, що будівельний сектор і сектор нерухомості істотно втратили свою інвестиційну привабливість в очах іноземних інвесторів, зменшилася чисельність зайнятих у всіх ланках будівельного комплексу. Тоді як один будівельник дає роботу десятьом працівникам інших галузей — металургійної, виробництва будматеріалів та інших.
Основними проблемами на заваді зростання в будівельній галузі, на погляд В. Рибака, є відсутність коштів у населення та втрата довіри інвесторів до будівельників. Адже, як ішлося на зібранні, 75% житла зводиться за кошти населення, котре й виступає у ролі інвесторів. А програми «доступного житла» лише започатковуються і, незважаючи на бадьорі урядові рапорти і надчіткі прогнози (наступного року планується побудувати
35 918 так званих соціальних квартир), реальні механізми реалізації цих програм ще шкандибають.
При згадках про будівництво також спливають в уяві апокаліптичні картини, які можна спостерігати у багатьох куточках Києва та інших великих міст, — похмурі бетонні «скелети» довгобудів-недобудов. «Реанімація» таких об’єктів — головний біль не лише будівельних компаній, а й влади, адже, як зауважив Голова Верховної Ради, до посадовців усіх рівнів та до нього особисто щодня надходять звернення від обурених вкладників, котрі так і не дочекалися омріяного новосілля. В. Рибак висловив переконання, що порушення прав громадян на отримання житла за раніше укладеними інвестиційними угодами, затягування із передачею забудовниками закінченого будівництвом об’єкта об’єднанню співвласників, власнику або експлуатуючій організації вимагають неодмінного реагування з боку держави в частині захисту прав інвесторів.
«Саме підвищення платоспроможного попиту і повернення довіри до будівельного комплексу має бути сьогодні пріоритетним напрямом реформування галузі, — сказав він. — Переконаний, що зараз на часі необхідність комплексного перегляду фінансово-кредитних механізмів залучення коштів для інвестування будівництва житла».
Керівник парламенту також наголосив на потребі підвищити увагу уряду до збільшення обсягів фінансування соціально чутливих програм — будівництва житла для військовослужбовців, доступного та соціального житла. Не мають стояти осторонь, вважає В. Рибак, і органи місцевого самоврядування, котрі відповідають за відведення земельних ділянок, потребують також вдосконалення механізми регулювання взаємин забудовників з водоканалом, енергетичними та газопостачальними компаніями, транспортниками.
Президент Конфедерації будівельників Лев Парцхаладзе, характеризуючи здобутки та проблеми галузі, оптимістично заявив, що ринок житлової нерухомості в Україні — один із найперспективніших. Конфедерація запропонувала розробити та ухвалити низку законодавчих актів, зокрема, про спрощення прав на землю, який передбачає скорочення до 130 днів строків землевідведення, про реконструкцію кварталів застарілого житла та ще близько тридцяти законів.
На початку засідання глава парламенту оприлюднив привітання Президента України, в якому глава держави високо оцінив роль будівельників у розбудові вітчизняної економіки. Будівельники запропонували Володимиру Рибаку очолити їхню конфедерацію, однак він відмовився, оскільки Голова Верховної Ради за законом не може суміщати свою посаду з будь-якою іншою. І запропонував переобрати головою Конфедерації будівельників України Лева Парцхаладзе, що було одностайно підтримано.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
Факти
В Україні будівельна галузь дає 3,56 ВВП, тоді як в інших країнах Європи — 10—12%
Серед близько трьох тисяч недобудованих об’єктів 800 — у житловому секторі 50% всієї житлової нерухомості становить застаріле житло
Нинішнього року планується ввести в експлуатацію близько 900 соціальних квартир.
