Уряд готовий до активізації розвитку економіки

ДОСЛІВНО«Уряд завершив роботу і буквально в найближчі день-два я підпишу доопрацьовану постанову уряду щодо програми активізації розвитку економіки у 2013—2014 роках. Це, по суті, програма нової індустріалізації країни. Це велика, серйозна програма, яка передбачає залучення у процеси модернізації країни майже 400 мільярдів гривень інвестиційних ресурсів», — сказав він та додав, що відповідні кошти буде залучено під державні гарантії. При цьому вже у найближчі два роки на підтримку перспективних галузей розвитку економіки планується спрямувати близько 50 мільярдів гривень.

«Перед нами стоїть завдання зі зміни тих структурних диспропорцій, які склалися впродовж останніх 20 років, коли частка машинобудування та сільського господарства в структурі економіки зменшилася втричі, а, натомість, так само втричі збільшилася частка торгівлі», — сказав М. Азаров. При цьому прем’єр повідомив, що дещо для зміни структури економіки зроблено ще в процесі розробки програми. Зокрема, збудовано новітній Дніпропетровський металургійний комбінат, запрацював суднобудівний завод «Залив», відновлюється значення Дніпра як транспортної магістралі, де вже збудовано ряд зернових терміналів та ін.

Поряд з цим програма активізації економіки передбачає реалізацію таких проектів, як будівництво в Нікополі заводу з виробництва труб підвищеної міцності, добудову Дністровської ГАЕС, виробництво вітчизняного зернозбирального комбайна «Скіф», створення власних швидкісних поїздів. «Зараз завершуються ходові випробування електропоїзда виробництва Крюківського вагонобудівного заводу і ми матимемо вітчизняний швидкісний потяг, який враховуватиме наші кліматичні особливості», — зазначив він та зауважив, що, на жаль, під Євро-2012 Україна була змушена купувати корейські «Хюндаї», оскільки на той час не мала вітчизняних аналогів швидкісним потягам. Щоправда, здається, тут прем’єр дещо погрішив проти істини, бо якби уряд створив для вітчизняних виробників хоча б такі умови, як для корейців, то ми вже давно їздили б крюківськими швидкісними поїздами.

Ще планується провести серйозну модернізацію залізничних колій, бо без цього організація швидкісного руху просто неможлива.

«Як ви розумієте, недостатньо мати локомотив і вагонне господарство, яке дозволяє рухатися зі швидкістю понад 160 кілометрів на годину. Нам необхідно мати залізничні колії, які б витримали такі швидкості», — наголосив прем’єр. Оцінюючи перспективи реалізації даної програми, М. Азаров зазначив, що її відмінність від попередніх у тому, що вона передбачає чіткі ресурси, чіткі строки та персональну відповідальність виконавців.

«Все що я назвав — це лише одна сота від того, що закладено до програми», — зазначив прем’єр та закликав опозицію в момент кризи не розгойдувати корабель. «Наша доблесна опозиція, яка мала б бути в одній команді, розгойдує корабель. А що буває з кораблем, який не має єдиного курсу», – запитав глава уряду та сам же відповів, що «погано тому кораблю». Відповідаючи на запитання про переговори України з Митним союзом, М. Азаров сказав, що зараз йдеться про статус спостерігача в цьому об’єднанні.

За словами прем’єра, Україна пропонує закріпити такий принцип відносин з Митним союзом, що ми не претендуємо на якісь преференції, але також хочемо, щоб до нас не застосовувались дискримінаційні заходи. «Що для нас означає російський ринок? Це близько 65 мільярдів доларів, тоді як з ЄС трохи менше, близько 50 мільярдів доларів», — сказав М. Азаров та запевнив, що переговори з Митним союзом насамперед передбачають захист інтересів українських виробників. Торкнувшись теми майбутнього вітчизняної ГТС, глава уряду висловив думку, що створення тристороннього газотранспортного консорціуму гальмує Євросоюз. «Тристоронній консорціум залежить від третьої сторони. Ми готові, Росія готова, а де та третя сторона», — запитав М. Азаров. Він зазначив, що українська сторона говорила про це не раз, в тому числі нещодавно про це в Брюсселі казав Президент. «То де ж ця підтримка Європейського союзу? Ми ж три роки чекали. Скільки нам ще чекати, рік, два, три», — запитав прем’єр. Тому замість говорити взагалі, глава уряду порадив Євросоюзу давати конкретні пропозиції. «Якщо ви дасте пропозицію, ми будемо її обговорювати», — сказав він.

Щоправда, аналогічним чином можна запитати й у наших урядовців: коли та з ким вони вели конкретні переговори про створення тристороннього консорціуму? Бо заяви, що Україна, мовляв, готова до тристороннього консорціуму, це теж не більше ніж загальні фрази. Тим паче, що й Росія не раз озвучувала вимогу про двосторонній консорціум, оскільки участь Європи передбачає розділення видобутку та транспортування, з чим вона погодитись не бажає.

Відповідаючи на запитання, як на Україні позначиться запровадження Кіпром податків на депозити, прем’єр порадив зберігати гроші у вітчизняних банках. «Цей епізод за всього негативу має й свій позитив, бо ті, хто ховав гроші на Кіпрі, вважали, що в Україні їх зберігати ризиковано, а виявилося, що навпаки», — зазначив він. Водночас М. Азаров вважає, що в нинішній ситуації влада Кіпру не мала іншого виходу та що цей фактично конфіскаційний податок має трохи пом’якшити кризову ситуацію.

Що стосується грошей українських вкладників у банках Кіпру, то глава уряду переконаний, що їх на порядок менше, ніж російських. «Ця цифра на порядок менша, ніж російські втрати, тому для нас це рішення не матиме такого негативного впливу, як для Росії», — сказав він та зазначив, що це змусить більше довіряти вітчизняній банківській системі, адже Україна за останні роки довела, що не йде на конфіскаційні рішення.