Дрова для вогнища культури

У день нашого приїзду тут проходили тренінги із комп’ютерної грамотності для пенсіонерів та людей з обмеженими можливостями. Завдяки таким курсам нові технології відкриваються раніше неохопленим ними верствам населення. А тим часом у читальній залі зібралися ті, хто вже оцінив переваги сучасної бібліотеки. Користувачі ділилися історіями і досвідом.

«У нас на роботі запровадили електронний облік — тепер дані на всіх пацієнток заносяться до комп’ютера: від планування вагітності до пологів. Ми мусили навчитися користуватися цією технікою. У грудні минулого року весь персонал лікарні відвідував комп’ютерні курси в бібліотеці. Співробітники тут дуже доброзичливі і чуйні. Допомогли освоїти програми, навчили будувати графіки, таблиці, працювати з текстом. Саме завдяки курсам багато співробітників жіночої консультації змогли продовжити роботу».

«Наш центр обслуговує літніх громадян, серед послуг є й «Університет третього віку». Адже чимало людей хоч і на пенсії, але сповнені сил, оптимізму і здоров’я. Їх цікавлять і нові технології. На жаль, матеріальна база центру дуже слабка. А бібліотека надала таку можливість. У першій групі «учнів» було лише 13 душ, і набирали ми її досить довго. Зараз кількість бажаючих росте в геометричній прогресії, вже навіть черга є. Літні люди зрозуміли, наскільки це зручно — комп’ютер та Інтернет. А один із головних стимулів — можливість спілкуватися з дітьми та іншими родичами, які мешкають за кордоном».

«У житті мені довелося багато вчитися, і опорою в цій справі була наша бібліотека. Раптом я дізнаюся, що тут відкривають комп’ютерні курси — а без цього тепер не можна жити. Я з охотою пішов на них і вважаю: то гарна річ! Зараз уже організовують навчання і при інших бібліотеках, що далеко від центру. Варто сказати добре слово і про керівництво міста, яке зуміло створити взаємодію».

«Несподіванкою було, коли до нашого товариства завітали бібліотекарі з книжками. І щосереди відвідують нас, приносять нові видання. Для людей із обмеженими можливостями це дуже важливо. А віднедавна бібліотека стала ще доступнішою: з’явився зручний пандус для заїзду до приміщення. Ми задоволені».

«У 2010-му на базі бібліотеки ми створили громадську приймальню, що надає безплатну первинну допомогу із правових питань. Тут можна отримати консультацію, поради щодо складання заяв, скарг чи інших документів (окрім документів процесуального характеру), у забезпеченні доступу громадян до вторинної правової допомоги. Бачимо, як постійно зростає кількість людей, що звертаються до такої громадської приймальні. А в листопаді минулого року спільними зусиллями нам вдалося створити онлайн-консультацію. До такого спілкування через програму «Скайп» приєдналися бібліотеки-філії у мікрорайоні Червоний Жовтень та правобережній частині міста. Це дало змогу людям з віддалених районів отримати відповіді фахівців на свої запитання. Адже не всім зручно діставатися до управління, особливо взимку».

Директор бібліотеки Тетяна Оратовська розповіла, що інтернет-центр тут було відкрито в 2002-му. «Тоді для Костянтинівки це була велика дивина. Відтоді ми навчили користуватися Інтернетом понад 10 тисяч душ. Зокрема — завдяки програмі «Бібліоміст», що працює в нашій країні вже більш як чотири роки. За цей час реалізували власний проект «Бібліотека і місцева громада», у розвитку якого активну участь брала міськрада на чолі із міським головою Сергієм Давидовим. А торік презентували цей проект на Всеукраїнському ярмарку бібліотечних інновацій», — розповіла директор закладу.

Костянтинівка — місто особливе. У 1990-х роках тут закрилися два десятки колись потужних металургійних та хімічних підприємств, тисячі людей залишилися без роботи. Але відсутність підтримки з боку ключових підприємств розбудила ініціативу знизу. Завдяки таким ентузіастам, як Тетяна Оратовська, як заступник міського голови Світлана Астахова, котра є куратором сфери культури в місті, вдалося згуртувати навколо бібліотеки небайдужих і активних городян.

При зустрічі з мешканцями Костянтинівки представники «Голосу України» розповіли про теми, які порушує газета, про постійні рубрики та резонансні публікації. А наші читачі поділилися пропозиціями, які допоможуть зробити видання актуальнішим і ближчим до передплатників.

Серед найактивніших читачів — члени літературного об’єднання «Содружество» на чолі з викладачем філософії поетом Світланою Турчиною. За тридцять літ на цій посаді вона виховала кілька поколінь літераторів і журналістів. А в газеті звертає увагу насамперед на проблеми моралі та духовності. «Бібліотека багата, але, на жаль, її багатство — це лише старий літературний фонд. Хочеться крикнути на всю Україну: не можна тримати країну на голодному пайку, коли йдеться про культуру!» — так емоційно й образно висловилася керівник об’єднання.

«Є люди, які взагалі не розрізняють добро і зло. Треба говорити про це. Справжній біль не кричить, він говорить тихим голосом. І важливо почути цей сигнал. Крім того, вважаю, якщо літературний куточок з’явиться в «Голосі України», — це буде виграшно», — переконана літератор.

Голова громадської ради при Костянтинівській міськраді, голова профспілкової організації казенного науково-виробничого підприємства «Кварсит» Галина Голуб розповіла, що громадський орган у місті виявляє активність і часто займає принципову позицію щодо питань, які хвилюють городян. Наша читачка хотіла би побачити в «Голосі України» розповідь про діяльність таких дорадчих органів. «Як голова ради я виступаю на сесіях, засіданнях виконкому. Так, рішення приймають депутати, але вислухати нас зобов’язані. Крім того, у нас дуже сильні ветеранські організації, і їхня діяльність також заслуговує на увагу. Нехай паростки добрих справ, які ми робимо, проростають». Галина Голуб пригадала, як «Голос України» після звернення колективу «Кварситу» порушив на сторінках видання проблему, пов’язану із тиском на успішно працююче підприємство та його директора. «Газета одразу відгукується на проблеми та дуже об’єктивно їх висвітлює», — підкреслила голова громадської ради.

Не забувати про добрі новини, писати про гарних людей і гарні вчинки, частіше друкувати листи читачів — головні пропозиції, які висловили учасники зустрічі Володимир Степанкевич, Володимир Некліц, Володимир Швець, Тетяна Бєсєдіна, Олена Чмиренко та інші. Така позиція газети, на думку читачів, підвищить авторитет видання, залучить людей до громадської діяльності, пробудить ініціативу.

Юрій Разумний, секретар Костянтинівської міської ради, звернув увагу на проблеми і практику місцевого самоврядування. «Зараз багато пишуть про стан автошляхів. Але ж хіба міські голови спеціально не ремонтують дороги? А ніхто не розповідає, що на рік у нас на ремонт доріг виділяється 800 тисяч гривень, тоді як треба щонайменше 30 мільйонів. Як розтягнути кошти, передбачені в бюджеті? Та хоч мільйон разів оштрафуйте керівників комунальних підприємств за поганий стан шляхів, грошей від цього не додасться. Треба роз’яснювати людям, як формуються бюджети різних рівнів. Щодо міської бібліотеки, — вони дуже ініціативні, і ми завжди готові підтримати таких людей».

Торік книгозбірня стала переможцем у конкурсі проектів місцевого розвитку, що його проводила облрада: виграла гроші на ремонт приміщення. Але через проблеми із казначейством, яке не пропускало платежі кілька місяців, роботи так і не розпочали. На початку року документи стали оформлювати заново. У міськраді запевняють, що гроші 2013-го таки будуть виділені. А значить — у мешканців з’явиться більше можливостей для спілкування та духовного розвитку. «Голос України» обіцяє стежити за перебігом ремонту та повідомить читачам про те, як дотримала своїх обіцянок влада.

Наскільки культурний осередок може змінити життя мешканців віддаленого селища, ми побачили на прикладі бібліотеки-філії № 3 для дітей «Юний читач». Восьмикласниця Марина Мальцева прийшла, щоб знайти в Інтернеті інформацію із теми «Природні явища». Зокрема, школярку зацікавили метеорити — віднедавна вони привертають увагу і юних, і дорослих. Поруч за комп’ютером — десятирічний Данило: буває тут кілька разів на тиждень, щоб пограти в ігри та поспілкуватися із друзями в соціальних мережах. Зазвичай біля комп’ютера збираються по двоє-троє дітлахів: популярність нових технологій надзвичайно велика. А вранці перед входом можна бачити учнів, котрі використовують бездротовий інтернет-зв’язок, який надає бібліотека, щоб повторити вірш перед уроком.

«Мешканці селища Червоний Жовтень чого лиш не шукають у мережі: плетіння, городництво, виготовлення ляльок, — перераховує директор філії Надія Піхлецька. — Є ті, хто опановує з нашою допомогою технологію оригамі. 82-літня читачка попросила знайти нові схеми для вишивки. А одна молода мама через Інтернет у книгозбірні замовила для малюка пелюшки та одяг. Це дешевше, ніж у магазині чи на ринку».

Одна із незвичайних послуг для городян — «бібліоняня». Мами можуть привести малюків і залишити в бібліотеці на годину-півтори, доки сходять на ринок чи в торгівельний центр. Послуга абсолютно безплатна і дуже затребувана!

Костянтинівка

Донецької області.