Влада підтверджує інтеграцію у Європу. Невідкладно

Це аж ніяк не випадкова прикрість. Адже так само підприємству не вдалося залучити кредит за другим лотом — на 61,946 мільйона євро. В обох випадках LNG-термінал одержав менше двох заявок від потенційних кредиторів. Зрештою це спонукало позичальників скасувати тендер на залучення коштів для розробки проектно-кошторисної документації, здійснення підготовчих робіт, а також на будівництво морської частини базування регазифікаційного заводу. Тепер коротко нагадаю.

Спорудження LNG-термінала є стратегічно важливим заходом, спрямованим на зменшення залежності економіки від єдиного постачальника природного газу зі Сходу — «Газпрому». Він дасть змогу приймати і переробляти скраплений газ, запуск заплановано на 2016 рік. З інвестиційним забезпеченням цього проекту пов’язаний один із найгучніших скандалів минулого року, коли Держінвестпроект публічно підписав рамочну угоду про наміри створити консорціум з управління СПГ-терміналом з випадковою людиною — колишнім лижним інструктором. І хоч як тоді глава Держінвестпроекту Владислав Каськів не запевняв, що ця халепа не позначиться на залученні інвестицій у цей проект, але їх довелося відтоді шукати днем з вогнем у Норвегії, в Ізраїлі, у США, Китаї, а в Азербайджані, міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький звітного тижня «пробивав» поставки стисненого або скрапленого газу. Кажуть, це питання обговорять робочі групи на міністерському рівні обох країн, оскільки має місце невдоволення третьої сторони. Здогадайтесь, якої! Згорнути всі проекти, спрямовані на послаблення своїх позицій на українському енергоринку, поставивши їх на стоп-кран, вигідно лише «Газпрому».

На жаль, нинішньому уряду, як і попереднім, не вдалося уникнути ролі кмітливого розподільника матеріально-технічних і кредитно-фінансових ресурсів для частини, а не всього бізнес-середовища. Остання Програма з активізації розвитку економіки на два роки лише підтвердила такий висновок: замість того, щоб вести мову про створення передумов і стимулів для залучення інвестицій і підвищення продуктивності праці, йшлося про кількісні показники тракторів, холодильників, водоводів, каналізаційних мереж тощо. І ані пари з вуст — про метастази корупції та монополізму. Поза тим головними рушіями запланованої активізації виступили Банк розвитку і приватні структури, які матимуть державні гарантії. А це ознака того, що активізуватися пропонують здебільшого коштом держбюджету, який формується за рахунок усіх, без винятку, платників податків.

Цього тижня обговорювали суперечливий законопроект, який пропонує реорганізацію низки контрольно-фінансових інститутів у Службу фінансових розслідувань, підпорядковану главі держави. Згідно з цим законопроектом, цей статус наділяв фінполіцейських практично неймовірними правами: від доступу до будь-яких рахунків і фінансових операцій — до слідчих дій у помешканнях громадян без санкцій прокурора та рішення суду, від засобів фізичного впливу — до застосування вогнепальної зброї тощо. Авторство цієї редакції законопроекту не встановили, але це вже неважливо. Прем’єр-міністр Микола Азаров пропонує не розглядати цей законопроект на міністерському рівні через його невідповідність «вимогам часу». Це добре вже тому, що він розуміє усі небезпеки, які стоять за «перекручуванням гайок».

Очевидно, як і те, що нерівноцінний розподіл ресурсів, передусім — грошових, з одного боку, веде до непристойного розшарування суспільства на багатих і бідних, а з іншого — унеможливлює дієву боротьбу з корупцією. Заступник директора Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Грем Хатчісон в ході одного з круглого столів заявив, що вони не вбачають за можливе підтримувати Україну, як раніше, якщо питання з корупцією не буде розв’язано. Аби збагнути, що ми втрачаємо, варто нагадати, як було раніше. Торік мали 1,2 мільярда доларів США на реалізацію 35 проектів і запевнення довести обсяг підтримки до 1 мільярда євро щорічно.

Зрештою, за корупцію нам допікають і інші західні інвестори. Не дивно. Варто бодай прислухатися до оцінок Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ вартості енергоефективної реабілітації житла, які змінюються швидше за погодні умови. Сьогодні в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ кажуть, що 400 мільярдів гривень, а ще за попереднього міністра Анатолія Близнюка було близько 700(!). При всьому тому розподіл ресурсів і контроль за витратами де-факто не поширюється далі головних розпорядників бюджетних коштів.