Комітет з питань свободи слова та інформації на засіданні круглого столу на тему: «Національне телебачення України: стан, проблеми та перспективи розвитку» обговорив разом із представниками мас-медіа та громадськості питання діяльності Національної телекомпанії України, її проблеми та напрями розвитку.

Проблеми, порушені під час круглого столу, є актуальними вже не перший рік, однак, як то кажуть, віз і нині там. Зокрема, йшлося про українську версію «Еuronews», про громадську раду НТКУ, створення на базі Першого національного телеканала Суспільного телерадіомовлення та вдосконалення державної політики у сфері телебачення. Хоча на цьому полі вже є певні реальні зрушення.

Голова комітету Микола Томенко наголосив на тому, що до громадських рад НТКУ та НРКУ повинні входити не політики та чиновники, а відомі громадські діячі, авторитетні люди, які б впливали на програмну політику цих телеканалів, що сьогодні фактично перебувають під контролем декількох високопосадовців. М. Томенко запропонував створити дієві громадські ради при державних телеканалах (Першому національному, УТР, «Культура», обласних ТРК), які стануть першим кроком на шляху до роздержавлення ЗМІ та переходу до суспільного мовлення в Україні.

«Це дасть можливість позбутися чиновницького контролю за державним мовленням в Україні, — зазначив М. Томенко. — Необхідно, щоб громадські ради складались із громадських діячів, авторитетних фахівців, які б розумілися на телебаченні, впливали на програмну та редакційну політику державних ТРК, а також контролювали використання бюджетних коштів».

Виконуючий обов’язки генерального директора НТКУ Олександр Пантелеймонов розповів про діяльність упродовж трьох років нової молодої команди на телеканалі та перші позитивні зрушення. Втім, телевізійники нарікають на хронічне недофінансування — досі з НТКУ не розплатилися навіть за трансляцію Олімпіади. Як зазначалося на засіданні, іншого виходу, ніж оптимізувати витрати, у національної телекомпанії немає. НТКУ підготувала план оптимізації, який передбачає звільнення 15% співробітників до 1 травня (нині в компанії працює 1650 осіб). Або ж цього можна уникнути в разі додаткового фінансування на 640 мільйонів гривень. Держбюджетом 2013 року на потреби НТКУ передбачено лише 170 мільйонів гривень, чого вистачає тільки на зарплату та комунальні послуги. Тоді як плани у телекомпанії грандіозні: розвиток міжнародного інформаційно-розважального канала «Перший Ukraіnе», підвідомчого НТКУ, який розпочав мовлення з 1 вересня 2012 року на території Європи та на Близькому Сході, та ще одного міжнародного канала — державної Всесвітньої служби УТР, що говорить на 105 країн, продовження проведення прямих трансляцій спортивних та інших резонансних подій, приміром, НТКУ транслюватиме у прямому ефірі інтронізацію нового Папи Римського Франциска І. Парламентський комітет, за словами М. Томенка, пропонуватиме під час перегляду цьогорічного бюджету збільшити видатки на НТКУ, водночас депутати вважають витрати телекомпанії завищеними. Скажімо, зайвими бюджетними витратами М. Томенко назвав функціонування двох міжнародних телеканалів, які перетинаються, або заплановану трансляцію юнацького чемпіонату світу з легкої атлетики (на що НТКУ просить 20 мільйонів гривень).

Однак керівництво НТКУ вважає, що з проектом «Перший Ukraіne» не варто розлучатися. Бо він популяризує Україну за кордоном та відрізняється від УТР за програмною структурою і зонами мовлення. За словами О. Пантелеймонова, в 2013 році планується розширити зону мовлення канала «Перший Ukraіne» на Північну Америку та Азію. Натомість, щоб оптимізувати витрати, в НТКУ пропонують скоротити кількість знімальних студій з дев’яти до двох, побудувавши так звану студію-конструктор, відмовитися від земельної ділянки площею 13 гектарів у Києві на вулиці Мельникова та передати її у комерційне або інвестиційне використання. Питання про доцільність існування двох однакових міжнародних каналів розглядатиметься на найближчому засіданні комітету і винесено на розгляд парламенту.

Учасники зібрання також обговорили проблеми фінансування обласних телерадіокомпаній, втручання в редакційну політику з боку чиновників, неякісного контенту.

Реалії

У Держбюджеті-2013 з 12 годин мовлення обласних телерадіокомпаній профінансовано лише дві години.