У Верховній Раді України зареєстровано проект закону «Про права пацієнтів». На думку авторів законопроекту, його прийняття є необхідним, оскільки в Україні склалася скрутна медико-демографічна ситуація з низьким рівнем народжуваності та високою смертністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, очікувана тривалість життя населення України становить 69,3 роки, що в середньому на 10 років нижче, ніж у країнах ЄС.

Прийняття законопроекту створить дієвий механізм щодо реалізації загальних прав пацієнтів на якісну і безпечну медичну допомогу, на отримання правдивої і повної інформації про стан свого здоров’я — вважають автори законопроекту. Документ визначає правові, економічні та організаційні основи захисту цих прав і гарантії з боку держави на їх забезпечення. У новому акті перераховуються права пацієнтів та основні напрями державної політики у сфері реалізації захисту прав пацієнтів. Проте, як на мене, ніяких новел порівняно з чинним Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» законопроект не передбачає.

Автори мають на меті створення спеціального акта, який би визначав механізми реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу. Проте постає запитання: як саме його прийняття позначиться на якості надання медичних послуг та медичному обслуговуванні населення в цілому?

Отже, замість виходу на новий рівень нормативного регулювання медичної сфери ми одержимо тотожний нормативно-правовий акт з іншою назвою.

Наприклад, якщо взяти болюче для лікарів питання про відмову пацієнта на медичне втручання, то його регулювання залишилося незмінним. Тобто, якщо пацієнт відмовляється від медичного втручання, лікар не має права примусово допомогти йому, навіть якщо пацієнт вочевидь не усвідомлює всієї небезпеки для свого здоров’я чи життя. Щоправда, автори закріпили норму, за якою у невідкладних ситуаціях, за наявності реальної загрози життю пацієнта та неможливості отримання письмової згоди, медичні працівники повинні діяти виключно в інтересах життя та здоров’я пацієнта. Проте, сказавши «А», не сказали «Б» — які межі таких дій лікарів, адже існує прірва між лікарською етикою та можливою відповідальністю медпрацівника за смерть чи шкоду, завдану здоров’ю пацієнта. Отже, з цим законопроектом ще варто працювати і працювати.