Природоохоронні громадські організації різко критикують Закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №№ 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції». Серед основних проблем реалізації проекту вони відзначають поглиблення енергетичної залежності від Росії, прямі негативні екологічні наслідки, порушення національного законодавства та міжнародних угод.

Про ці та інші проблеми, пов’язані з реалізацією проекту будівництва блоків №№ 3 і 4 на ХАЕС, представники громадської організації «Екоклуб» (Рівне) та Національного екологічного центру України розповіли під час «Інформаційного ярмарку-2013» у Верховній Раді України 5—6 березня.

У рамках заходу природоохоронці ділилися результатами власного дослідження проекту добудови Хмельницької АЕС. Так, у аналітичному документі «Спорудження енергоблоків №№ 3 і 4 Хмельницької АЕС: роль Верховної Ради України» обґрунтовано, що негативними наслідками реалізації проекту можуть стати: створення нових бар’єрів для економічного розвитку, гальмування реалізації політики підвищення енергоефективності та пряма загроза нової катастрофи. А чималі витрати на спорудження реакторів уже сьогодні ляжуть додатковим тягарем на споживачів електроенергії.

— Офіційне обґрунтування будівництва нових блоків на ХАЕС — досягнення енергетичної незалежності та безпеки України, — зазначає голова ради «Екоклубу» Андрій Мартинюк. — А ми вважаємо, що результат буде прямо протилежним, і на додачу до російської «газової голки» отримаємо ще й атомну залежність. Адже з майже 40 млрд. грн. кошторисної вартості проекту 85 відсотків планується отримати як кредит від нашого північного сусіда під державні гарантії України. Крім того, значну частину цих грошей буде витрачено на придбання російського обладнання, а нові енергоблоки, за умовами угоди про співробітництво, зможуть споживати лише російське ядерне паливо.

— Відстежуючи процес ухвалення рішення про розміщення блоків 3 і 4 ХАЕС, ми звернули увагу на те, що думку громади регіону проігнорували: із десяти рішень місцевих рад про погодження розміщення нових енергоблоків шість прийнято з умовою включення пропозицій громадськості до відповідного закону. Але їх не врахували, що порушує право територіальних громад на місцеве самоврядування, — каже правник «Екоклубу» Оксана Майборода.

— Незрозуміло, якою логікою керувався законодавець, якщо на компенсацію ризику населення при спорудженні централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива було виділено 10 відсотків від кошторисної вартості будівництва, а на соціально-економічний розвиток регіону при появі нових блоків ХАЕС — лише 0,3 відсотка (100 млн. грн.), — зазначає Артур Денисенко, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України. — Тобто регіон недоотримає більше 3 млрд. грн.

Серед інших проблем, пов’язаних із появою нових енергоблоків, природоохоронці відзначають порушення Державних будівельних норм, які вимагають розглянути альтернативні пропозиції при проектуванні АЕС. Також Техніко-економічне обґрунтування спорудження ХАЕС 3, 4 містить плани використання наявних конструкцій на майданчиках блоків. Однак вони проектувались під інший тип реактора, зведені 25 років тому, не були законсервовані і суттєво постраждали від впливу атмосфери та води. Незалежний регулятор — Державна інспекція ядерного регулювання — досі не погодив використання цих майданчиків для спорудження проектованих блоків.