Престижне звання регіонального лідера галузі за версією Національного бізнес-рейтингу і згідно з підсумками фінансово-господарської діяльності присвоєно Центральному ринку Херсона. За загального гнітючого стану місцевої економіки саме його трудовий колектив здійснив справжній прорив, зумівши продовжити модернізацію та зберегти прибутковість найбільшого в регіоні торговельного комплексу, що працює для підтримки вітчизняного виробника. Однак боротися за лідерство колективу часом доводиться не завдяки, а всупереч позиції місцевих чиновників.

У великій справі дрібниць не буває

На початку економічної кризи, коли перед ринком на повен зріст постала проблема виживання, директор ринку Нураддін Юсіфов зібрав підлеглих і попросив кожного із 78 службовців запропонувати, що можна зробити для збільшення прибутковості та скорочення витрат не на шкоду якості роботи. Тоді в ході «мозкового штурму» вдалося придумати й реалізувати багато чого, наочно показавши, що з корисних дрібниць складається велика й важлива справа. Так, усі лампи розжарювання в торговельних павільйонах і допоміжних приміщеннях разом замінили на економічніші енергозбережні. А замість старих холодильних установок ще радянського виробництва придбали і встановили менш «ненажерливі» чеські, різко збільшили асортимент і якість послуг. Дрібниць справді не було: навіть звичайний туалет на ринку перетворили на санітарно-гігієнічний комплекс, залишивши при цьому плату за вхід символічну — лише п’ятдесят копійок. Нового вигляду набули торговельні ряди, було налагоджено їх надійну охорону та прибирання. Управлінський апарат «комп’ютеризували» і також зробили ефективнішим, натомість зменшили його чисельність.

Протягом останніх трьох років у реконструкцію підприємства вкладалося до двох мільйонів гривень щорік. Однак уже зараз віддача, як то кажуть, вочевидь: надходження від оренди торговельних площ тільки у 2012-му зросли з 2,1 до 2,6 мільйона гривень, платежі за послуги — з 5,7 до 6,2 мільйона гривень. Його прибуток перевищив триста тисяч гривень, і до бюджету Центральний ринок переказав загалом 2,8 мільйона гривень податків — майже стільки само, скільки всі інші ринки обласного центру, разом узяті! При цьому втілюється в реальність принцип хорошої винагороди за гарну роботу: за рік зарплату тут також збільшили з 2,2 до 2,7 тисячі гривень, що значно вище за середній рівень на Херсонщині.

Прибуток — не самоціль

— У радянські роки Центральний ринок зростав і розвивався за активного сприяння облспоживспілки, і сьогодні ми готові співпрацювати з тими виробничими структурами споживчої кооперації, які так само успішно долають кризові проблеми й спрямовані в майбутнє. Так, підприємства споживспілки Каховського району області поставляють нам рибопродукти, Скадовського району — макарони, які мають добрий попит у городян. Відрадно, що після призначення головою Укоопспілки Владислава Гончаренка в цілому по системі припинено продаж перспективних об’єктів, іде створення овочевих і продовольчих баз, налагоджується випуск круп і ковбас, запрацювали заготівельні служби. Ми готові всіляко допомагати колегам по кооперації зі збутом продукції, виторг від якої дозволить створювати, а точніше, відроджувати робочі місця і виробництва, — продовжує директор Центрального ринку Херсона Нураддін Юсіфов.

Нарощування прибутку для трудового колективу Центрального ринку не є самоціллю, нехай про це і не забувають. Своїм стратегічним завданням, як у радянські роки, його члени вважають створення режиму максимального сприяння для вітчизняного виробника. І, насамперед, для земляків, які своєю працею вирощують для продажу місту городину, вигодовують худобу і птицю, сіють хліб. Для цього на підприємстві готові поступитися тим же прибутком: наприклад, ту ж плату за торговельні місця тут не підвищують уже третій рік поспіль, хоча весь цей час зростає й мінімальна зарплата, і витрати на електроенергію, воду, вивезення сміття. У відповідь продавці не правлять ціни, і до них охоче йде покупець, і оборот товарів виходить неабиякий. Якщо якомусь із місцевих продовольчих торговельних комплексів підходить прізвисько «Черева Херсона», то саме Центральному ринку!

Не завдяки, а всупереч

Дуже й дуже багато херсонців бачать у Центральному ринку невід’ємну частину історії і навіть культурної спадщини міста. А головне — вважають його одним із стовпів, на якому ґрунтується його матеріальне благополуччя й елементарна ситість десятків тисяч родин. Тому городяни ставляться до нього так само з любов’ю, як одесити — до свого Привозу (до речі, до революції великий базар у центрі Херсона теж іменувався Привозним). І любов їх навіть має цілком матеріальне втілення. Унікальний випадок: у бухгалтерії підприємства я почув, що лише за минулий рік прості херсонці, які аж ніяк не розкошують, безплатно (!) пожертвували Центральному ринку близько ста тисяч гривень із однією лише умовою — витратити їхні гроші на розвиток і благоустрій.

На жаль, аналогічного розуміння значимості їх роботи й уваги до нагальних потреб тих, хто торгує на підприємстві, ніяк не дочекаються від місцевої влади. Навпаки: складається враження, що чиновники бездумно створюють їм перешкоди. Скажімо, кілька десятиліть поспіль біля Центрального ринку працювала автостанція, куди прибували автобуси з приміських районів із селянами, котрі бажають продати надлишки дарів зі своїх садків та городів, а на виручені гроші — закупити «міські» товари. Згодом автостанція стала тіснувата, і просто перестала вміщувати збільшений потік транспорту. Однак замість того щоб її реконструювати, кінцеві зупинки більшості приміських маршрутів... механічно «перекинули» на інший кінець міста, виправдовуючи це створенням зручностей для відвідувачів скупчених там супермаркетів.

Але в супермаркетах фрукти й городину з індивідуальних господарств ящиками і баулами, та ще без сертифікатів якості не прийматимуть — там звикли працювати із значно більшими партіями. А жителям передмість, яким своя машина не по кишені, тепер потрібно робити пересадку на автобус внутрішньоміського маршруту й трястися ще півгодини в ущент переповненому людьми салоні, де ризикуєш попросту перечавити пружні помідорчики й кілька годин тому зірвані у своєму садку ніжні персики та абрикоси.

Через такі «зручності» дрібні орендарі та фермери просто перестали возити свій товар до обласного центру і почали користуватися послугами перекупників, тому збитків зазнали всі, крім спекулянтів. Селяни змушені віддавати дари полів і городів за півціни, а на Центральному ринку з минулого року пустувало понад двісті торговельних місць улітку і понад п’ятсот — узимку. При всіх своїх досягненнях торговельний комплекс усе-таки «недобрав» доходів, а місто недоодержало з них бюджетних відрахувань. От і виходить, що лідерський статус і почесні звання Центральному ринку Херсона дістаються удвічі складніше. Мало того, що в «проблемному» регіоні дуже складно втриматися на плаву не завдяки, а всупереч загальній економічній ситуації, то ще й чиновники штучні перешкоди в роботі створюють.

Але тут не сумують, розуміючи, що дорогу здужає той, хто йде.

Лише цифри

Щодня на Центральному ринку Херсона реалізують до 15 тонн свіжого м’яса та м’ясопродуктів, 1,5 тонни картоплі, 2,5 тонни інших овочів і 2,3 тонни фруктів.

Факт

У 2006 і 2007 роках Центральному ринку Херсона також присвоювалося звання «Лідера галузі», 2010 року він став «Підприємством року», а його керівник Нураддін Юсіфов — «Керівником року».

 

Директор Центрального ринку Херсона Нураддін Юсіфов із сертифікатом і медаллю регіонального лідера галузі.

 

Фото автора.