У парламенті вона опікуватиметься розвитком науки
Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти провів слухання на тему: «Про стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності». У заході участь узяли народні депутати, представники міністерств та відомств, Національної академії наук України, навчальних закладів та наукових установ (на знімку).
Під час слухань учасники обговорювали питання бюджетного (базового та конкурсного) фінансування наукової сфери, фінансового забезпечення інноваційної діяльності та державних цільових програм, формування грантової системи фінансування наукових досліджень, підвищення статусу вченого та наукового працівника тощо.
Зокрема, голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич наголосила на необхідності повномасштабного залучення національного капіталу до фінансування науки.
Народний депутат зазначила, що за нинішнього рівня фінансування говорити про розвиток науки не доводиться, оскільки, приміром, у 2011 році держава виділила з бюджету на науку приблизно 0,29 відсотка ВВП. Це найнижчий показник за роки незалежності. Мінімальний рівень, необхідний для відтворення науки, за її словами, має бути 0,9 відсотка ВВП. А в нашій державі такий показник навіть з урахуванням позабюджетних коштів набагато нижчий — 0,73 відсотка ВВП.
Голова профільного комітету наголосила, що нинішній стан науково-технічної сфери загрожує національній безпеці країни. «У нас є лічені роки, щоб виправити цю ситуацію. Знищення науки зачепить не тільки 42 тисячі працівників цієї сфери та членів їхніх сімей, а й мільйони громадян. За роки незалежності Україна за показником науково-технічного потенціалу опустилася з 9-ї на 52-гу позицію у світі», — зазначила вона.
Також Л. Гриневич ініціюватиме створення Консультативної ради з питань майбутнього при Верховній Раді та сподівається на підтримку комітету. «Нам потрібен такий громадський орган з учених, моральних авторитетів, усіх, хто здатен долучитися до формування пріоритетів розвитку науки, розробки нового законодавства та визначення стратегічних позицій, з яких Україна повинна стати одним із лідерів у світі», — підкреслила парламентарій.
За її словами, в роботі консультативної ради братимуть участь народні депутати, представники органів влади, науковці та громадські діячі, котрі обговорюватимуть питання розвитку країни, науки та освіти. Одним із результатів діяльності ради стане відповідний законодавчий пакет.
«Наука повинна обслуговувати пріоритети держави. А ми з ними також не визначилися. Сьогодні в жодному документі до кінця не артикульовано пріоритети розвитку української держави», — зауважила голова комітету.
Вона розповіла, що більшість країн світу вкладають кошти у прогнозування та розробку стратегій розвитку, а в їхніх парламентах створено спеціальні комісії майбутнього, які займаються виробленням позиції держави.
Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко у своїй доповіді приділив увагу законодавчим змінам, котрі стосуються фінансування наукової та науково-технічної діяльності. Зокрема, він нагадав, що впродовж останніх двох років було затверджено тематичні напрями розвитку науки і техніки. Також затверджено концепцію реформування системи фінансування наукової і науково-технічної діяльності, прийнято нову редакцію Закону «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», скасовано тендерні процедури для наукових робіт, відібраних на конкурсній основі, тощо.
Головним завданням на найближчий час, вважає Володимир Семиноженко, має бути ухвалення змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», які значно осучаснили б правову базу в цій сфері.
Дослівно
Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія ГРИНЕВИЧ:
«Нині питання полягає не лише в бюджетному фінансуванні, а й у прозорому розподілі коштів. Сьогодні Україна ще утримує статус наукової держави, але якщо не змінимо підхід до фінансування, вже через п’ять—десять років цей статус наша країна остаточно втратить».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
