Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення доповнень до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини).

Проектом пропонується передбачити вичерпний перелік документів для подачі до органу праці та соціального захисту населення для отримання державної допомоги при народженні дитини. А саме: паспорт або інший документ, що посвідчує особу; свідоцтво про народження дитини; заяву в довільній формі одного з батьків (опікуна), в якій зазначаються дані для реєстрації місця проживання дитини. Усі інші необхідні дані орган праці та соціального захисту населення отримуватиме самостійно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з держреєстрів та в порядку обміну інформацією. Тож місце проживання дитини автоматично реєструватимуть у Державній міграційній службі, котрій органи праці і соцзахисту протягом десяти днів з моменту подання заяви мають надати відповідні дані.

Отже, зазначив співавтор законопроекту Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік, у разі ухвалення проекту оформлення державної допомоги при народженні дитини знизить вартість отримання такої послуги, адже не потрібно буде пред’являти додаткові документи (копії свідоцтв про народження, витяги з реєстрів, довідки). Крім того, буде унеможливлено бюрократичну складову під час оформлення документів і водночас підвищено якість адміністративних послуг з боку виконавців — працівників органів виконавчої влади.

Також комітет рекомендує парламенту прийняти в першому читанні проект закону про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї.

Нині відповідно до статті 173-2 КУпАП за насильство в сім’ї передбачено штраф, громадські роботи, виправні роботи з відрахуванням 20 відсотків заробітку в дохід держави, адміністративний арешт.

Однак застосування штрафів, на думку співавтора законопроекту народного депутата Ірини Геращенко (фракція «УДАР»), так само, як покарання у вигляді виправних робіт з відрахуванням 20 відсотків заробітку в дохід держави, не є ефективними, тому що в переважній більшості впливає не на порушника, а на його сім’ю загалом, оскільки сплачується з їхнього бюджету. А застосування до осіб, які вчинили насильство в родині, громадських робіт або адміністративного арешту спричинює негативні наслідки особистого характеру саме для правопорушника. Тому, зазначила І. Геращенко, пропонується виключити зі статті 173-2 КУпАП покарання у вигляді штрафу та виправних робіт.

Крім того, у проекті передбачено, щоб до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за насильство в сім’ї, в разі ухилення її від явки до суду, орган внутрішніх справ міг застосовувати привід. Присутність правопорушника на розгляді такої категорії справ, на думку авторів, дасть змогу суду точніше з’ясувати обставини справи та виявляти причини й умови, котрі сприяли вчиненню правопорушення.