Пісок «переробляють» на кримінал

Переможні рапорти посадовців міліції Херсонщини про вдале розкриття резонансних злочинів часом викликають у мешканців області іронічні посмішки або відверте спантеличення. Днями облуправління Держслужби боротьби з економічною злочинністю через прес-службу УМВС розповсюдило «майже сенсаційну» інформацію, що його співробітники успішно зупинили масштабне розкрадання природних ресурсів — виявили кар’єр з незаконного видобування піску, що діяв під прикриттям будівництва дачного містечка, та вилучили понад 150 тонн будівельного піску, який продавали по сто гривень за тонну. Професійному досягненню оперативників і справді можна було б порадіти, якби той кар’єр був замаскований у глухому лісі і діяв конспіративно, а для викриття злочинців знадобилися хтозна-які титанічні зусилля. Але насправді він був... у другому за значенням у регіоні місті Нова Каховка і діяв понад рік(!) без спеціального дозволу на користування надрами.

Причому про його існування згадували і в пресі, про нього говорили захисники навколишнього середовища і депутати на сесіях міської ради. Та й взагалі, наявність гуркітливого об’єкту площею в гектар, де поряд з велелюдним мікрорайоном Сокіл ще й працювала важка техніка, не була секретом ні для кого. Місцевий тижневик «Ключі» ще минулого року публікував фотознімки цілого каравану вантажівок з піском, які неквапливо виїжджали з «підпільного» кар’єра. На цьому тлі звіт про вилучення піску, екскаватора та трьох вантажівок викликає запитання: чи треба було чекати цілий рік, щоб зупинити нахабне розграбування природних ресурсів? А може, стратегічний задум сищиків полягав у тому, щоб дочекатися, доки збитки від екологічного вандалізму сягнуть максимуму, щоб звіт про розкриття злочину був соліднішім, і лише тоді закрити «мишоловку»?

— Земельну ділянку, про яку йдеться, міськрада виділила 64 городянам під індивідуальне будівництво. Та один із забудовників, чия ділянка розташована за старим кладовищем, почав активно вивозити з неї пісок. Це питання справді обговорювалося на сесії, і міськрада ухвалила звернутися по роз’яснення до міліції та прокуратури. Отримали відповідь: жодного злочину немає, а власник землі має право нівелювати рельєф до трьох метрів, — коментує міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко. — Чому ж те, в чому раніше злочину не вбачали, нині ним стало, я не можу зрозуміти.

На території частково Каховського, Цюрупинського та Голопристанського районів Херсонщини розкинулася єдина в Європі пустеля — Олешківські піски. Тож дармовий пісок для будівництва хат і господарських споруд тут добували з діда-прадіда, не витрачаючи грошей та часу на якісь ліцензії та дозволи. Так само беруть його й нині, не надто вдаючись, чи він залягає на дозволеній глибині, чи ні. Тому біля кожного села в цих районах є щонайменше один-два нелегальних кар’єри — тільки влаштовуй біля них засідки, перехоплюй вантажівки й вози, і можна щодня хвацько доповідати начальству й громадськості про те, що розграбуванню природних багатств біля окремого населеного пункту покладено край. Люди ж перечекають міліцейську операцію і знову копатимуть пісок для власних потреб. Такі кар’єри настільки зручні для «переробки на кримінальні справи» та покращення показників, що люди навіть спротиву не чинять.

Безладу у справі охорони природних ресурсів в Україні додають і розбіжності у системі наших правових норм, коли один закон забороняє те, що дозволяє інший.

Тож схема досить проста: бери земельну ділянку під забудову і починай копати пісок. Завжди можна сказати, що його продаж відбувається з відвалів, для звільнення площ під подальший розвиток інфраструктури, і спробуй-но довести, що це не так — на кожен експертний висновок правоохоронців у підприємців знайдеться протилежний. Тому піщані справи затягуються і роками блукають судовими інстанціями, а ті виносять протилежні висновки, посилаючись то на один закон, то на інший.

Найкрасномовнішим прикладом такої тяганини стала історія з підприємством «Кварц», яке уклало з Цюрупинським держлісгоспом угоду про будівництво пожежно-біотехнологічного комплексу з трьома протипожежними водоймами та ґрунтовими дорогами до них у Пролетарському лісництві. А потім реалізувало 760,9 тисячі тонн «надлишкового» піску на 4,6 мільйона гривень, відбиваючись у судах від «кавалерійських наскоків» екологічної інспекції, прокуратури, облдержадміністрації, які виносили рішення про припинення видобутку корисних копалин. Засновники цього підприємства (сьогодні воно вже ліквідоване) встигли побувати спонсорами будівництва міліцейської каплички навпроти приміщення обласного управління МВС на вулиці Кірова, але протягом шести років так і не спромоглися ввести багатостраждальний біотехнологічний комплекс в експлуатацію. Коментарі тут, либонь, зайві.

 

Херсонська область.