Екологічні проблеми вже багато років як стали пріоритетом у розвинених країнах. На жаль, в Україні мало розказують про шкоду забрудненого довкілля для здоров’я людини. А вона тим часом набуває неймовірних масштабів. Якщо ще двадцять років тому основними забруднювачами були великі промислові підприємства, то нині на перше місце виходять автомобілі. Так, за даними Центральної геофізичної обсерваторії, з 20 чисел лютого в Києві зберігаються умови, що сприяють сильному забрудненню повітря, зокрема діоксидом азоту. Потрапляючи в атмосферу, шкідливі речовини накопичуються у великій кількості, через безвітряну погоду сьогодні вони перевищують норми в 4—6 середньодобових допустимих концентрацій. Оксиди азоту небезпечні ще й тим, що здатні спричиняти кислотні дощі.
Як стверджують медики, двоокис азоту впливає переважно на дихальні шляхи і легені, призводить до зміни складу крові, зокрема зменшує в ній уміст гемоглобіну. Вплив діоксиду азоту знижує опірність організму до захворювань і призводить до кисневого голодування тканин, посилює дію канцерогенних речовин та сприяє виникненню злоякісних утворень. Самі по собі оксиди азоту — токсичні речовини, які подразнюють слизові оболонки.
— Ці дані, як ви розумієте, можуть бути лише наближені до істини, — прокоментував ситуацію директор аналітико-дослідницького центру Інституту міста Олександр Сергієнко, — бо підрахувати всі шкідливі викиди практично неможливо, тим паче дослідити їхній згубний вплив на людину. Та й фундаментальні дослідження в цій царині не ведуться. Тож можемо хіба що довірятися своєму носу та самопочуттю. А воно не найкраще. Не ліпша ситуація і в інших великих містах України. Зокрема, в Донецьку, Запоріжжі, Одесі тощо. Можливо, тут авто трохи менше, проте, на відміну від Києва, в регіонах працює чимало промислових підприємств.
А викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху. Той факт, що приземний шар атмосферного повітря поблизу автомагістралей перебуває під значним впливом небезпечних шкідливих речовин, підтверджують дані міської СЕС.
Значну проблему становить і те, що майже 80 відсотків машин експлуатується у нас понад вісім років, тому вони не мають спеціальних прилаштувань для нейтралізації шкідливих речовин.
Крім забрудненого атмосферного повітря, міський автотранспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами водних об’єктів та ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами.
Негативно впливають на стан довкілля також відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, шини, деталі та корпуси автомобілів тощо, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.
Та все-таки, за даними експертів, головним чинником, який найбільше вливає на довкілля, є якість автомобільного пального. Зокрема, автомобілісти зазначають, що саме поняття стандарту бензину дуже розмите. Приміром, в Європі діє чітка градація якості пального, яку зазвичай називають «Євро-1», «Євро-2» тощо. І що вище номер стандарту — то кращий він і щодо екології, і щодо дії на двигун. Наразі в усіх країнах Євросоюзу запроваджено стандарт «Євро-5», а наступний, «Євро-6», планується запровадити з 2015 року. Проте в Україні обов’язковим є лише стандарт «Євро-2». Пальне в нас також може сертифікуватися за так званими технічними умовами. У цих технічних умовах вимоги до пального дуже м’які, тож допускається значна варіація основних параметрів.
До того ж на наш ринок потрапляє чимало продукції контрабандної, якість якої дуже важко відстежити. Водночас стиснутий природний газ та скраплений газ пропан-бутан у балансі автомобільного палива посідає поки що незначну частку. Хоча насправді для зменшення забруднення довкілля найприйнятнішим є використання саме альтернативних видів палива.
Що могло б поліпшити ситуацію
За словами експертів, потрібно:
— дотримуватися норми євростандартів для пального;
— замінити рідкі нафтові палива зрідженим газом і стиснутим природним газом;
— збільшити штрафи за викиди в атмосферу;
— запровадити систему штрафів за незаконне паркування;
— розвивати електротранспорт в містах;
— популяризувати екологічні автомобілі та зробити доступною їх ціну;
— створити велосипедні доріжки тощо.
ЦИФРИ І ФАКТИ
Україна — одна із шести країн Східного партнерства, де динаміка забруднення довкілля погіршується з року в рік. За даними Держслужби статистики, 2011-го викиди шкідливих речовин в атмосферу становили майже 6,8 мільйона тонн. До того ж зі стаціонарних джерел забруднення надійшло 4,4 мільйона тонн, що на 5,9 відсотка більше, ніж показники 2010 року. На кожного мешканця країни в 2011-му припадало 4,4 тонни викидів діоксиду вуглецю і 95,7 кілограма інших шкідливих речовин. Підприємства Києва викинули в атмосферу 38,8 тонни забруднюючих речовин на один квадратний кілометр, що перевищило середній показник по країні в 5,5 разу.
ДЛЯ ДОВІДКИ
В окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, концентрації домішок у повітрі можуть різко підвищуватися. Аналізи забруднення повітря за 20 показниками свідчить про те, що найбільше повітря забруднено з березня по серпень, до того ж пік припадає на травень-червень.
