Ради захищаються від свавілля чиновників

Утім, далеко не всюди органи місцевого самоврядування вважають справедливим механічно перекладати додаткові витрати на односельців, тільки б не викликати невдоволення районних та обласних можновладців своєю «непоступливістю». Виборюють своє право на справедливий розподіл коштів платників податків і у великому селі Стара Збур’ївка Голопристанського району Херсонщини. Депутати тутешньої сільради ніяк не могли зрозуміти таємничої формули, за якою районні фінансисти розподіляють дотації, бо щороку підхід виявлявся різним. Минулого року до 800 тисяч гривень власних доходів розпорядники районного бюджету додали 45 тисяч дотацій, а в 2013 році дотацій не нарахували, а навпаки, зібралися ще й вилучити «зайві» 26 тисяч гривень. Це так обурило депутатів, що вони на січневій сесії взагалі відмовилися затверджувати бюджет! І тоді, замість вилучення коштів, районна казна ще й додала триста тисяч гривень на проект та роботи з газифікації сільської школи. От тобі й формула!

Тепер сільські урядники області спішно налагоджують таку собі систему колективної оборони від свавілля чиновників та задля спільного  обстоювання прав громад на рівні регіону чи країни. Вони об’єдналися в Асоціацію сільських, селищних рад та територіальних громад Херсонщини, куди вже вступили понад три десятки сільських рад із Білозерського, Голопристанського, Каланчацького, Цюрупинського, Чаплинського районів Херсонщини.

— Асоціація докладає максимум зусиль для того, щоби бюджетна політика в районах для сільрад стала прозорішою. Та ще частіше лідери сільських громад потребують захисту від зазіхання на їхні права з боку численних «перевіряльників», котрі в сільрадах днюють і ночують, перевіряючи кожне рішення трохи не під мікроскопом. Так, у селі Козачі Лагері Цюрупинського району прокуратура втрутилася у процес розподілу земельних ділянок під приводом порушення законної процедури. Та юристи нашого об’єднання в суді змогли довести, що претензії до Козачелагерської сільради безпідставні, й вона діяла цілком у межах повноважень, делегованих їй виборцями, — наголошує голова Асоціації сільських, селищних рад та територіальних громад Херсонщини Наталя Возаловська.

Проте для обстоювання прав громад їх лідери потребують підтримки членів цих громад. Експерти переконані, що вона може бути надана через створення «первинної ланки» громадського руху — так званих органів самоорганізації населення (ОСН), відомих більшості українців тільки у вигляді квартальних та домових комітетів.

— Норми вітчизняного законодавства, які «легітимізують» ОСН, визначають поле їх діяльності в основному у царині благоустрою та культурно-масових заходів. Однак воно ж передбачає, що місцеве самоврядування може делегувати їм інші повноваження, під які від рад можна навіть отримувати фінансування. Підтримка рад в обмін на гроші для реалізації «точкових» проектів — дуже перспективний напрям роботи ОСН. У Херсоні вони представлені як 44 квартальних та 19 будинкових комітетів, але й у «глибинці» вони можуть бути корисними. Адже у віданні однієї сільради зараз може бути по кілька маленьких сіл, в таких населених пунктах ОСН перетворився б на повноважного представника невеличкої громади. Прообразом таких органів самоорганізації населення є з давніх-давен відомий сільський сход. А проблеми з реєстрацією та правовою допомогою ОСН покликаний вирішити ресурсний центр, створений нещодавно шістьма громадськими організаціями краю, — розповів керівник проекту Олександр Мошнягул.

Цікавий досвід роботи ОСН вже накопичила херсонська організація «Безпосереднє народовладдя», очолювана Ларисою Щепьоткіною. Починала вона зі створення власного блогу в Інтернеті для правової допомоги ініціативним групам з організації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, потім було видання книжки про те, як захищати права членів ОСББ. Створивши на базі організації коло однодумців та активістів, «Безпосереднє народовладдя» вже претендує на повноправний діалог із муніципальною владою та участь у формуванні майбутнього вигляду обласного центру.

Так, коли у житломасиві Забалка після ліквідації старого відомчого дитсадка та неповної середньої школи №19 з’явилася вільна від забудови земельна ділянка і дехто з депутатів міськради почав лобіювати передачу її під забудову котеджами для «нових українців», саме «Безпосереднє народовладдя» ініціювало збір підписів мешканців сусідніх кварталів під колективним зверненням до міськради про необхідність коригування генерального плану розвитку міста. Розуміючи, що в кризу в бюджеті немає грошей на реалізацію дуже витратних проектів, 350 родин херсонців все ж просять раду не продавати ділянку по шматках приватним забудовникам, а зберегти її до того часу, доки стане можливим будівництво тут нової школи з підготовчими групами та Будинку культури і побуту зі спортивним та ігровим майданчиками. Відмова від розпродажу землі, можливо, не поповнить казну сьогодні, проте завтра поява нових об’єктів дасть новий поштовх для розвитку мікрорайону й сприятиме створенню нових робочих місць, наполягають автори звернення — члени ОСН.

 

Херсонська область.