Про дотримання законодавства у сфері охорони дитинства, прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розвитку (а на Рівненщині — 19 тисяч дітей з обмеженими фізичними можливостями та 6,5 тисячі дітей-інвалідів) розмовляємо з прокурором Рівненської області, державним радником юстиції ІІ класу Василем ПРИСЯЖНЮКОМ (на знімку).
— Забезпечення прав таких дітей є основним із завдань держави. Чи насправді так у повсякденному житті?
— На жаль, ні. Незважаючи на розгалужену мережу установ і закладів, які повинні повсякденно опікуватися правами дітей, немає системної роботи щодо їх реабілітації та соціального захисту, а державні та регіональні програми щодо поліпшення становища таких дітей не виконуються в повному обсязі, — каже Василь Присяжнюк. — До того ж ці програми не фінансують належним чином. Відтак, торік через це на Рівненщині засобами реабілітації забезпечено лише 160 дітей-інвалідів, тоді як їх потребує уп’ятеро більше дітей. А санаторно-курортним лікуванням охоплено лише 25 відсотків дітей, які його потребували.
Для підвезення до місць навчання неповнолітніх з обмеженими фізичними можливостями обладнано лише один шкільний автобус. До речі, минулого року жодна дитина-інвалід не отримала спецавтотранспорт, хоча в черзі на його отримання станом на 1 січня 2013 року перебувають 156 дітей-інвалідів віком до 18 років, які мають право отримати спецавтотранспорт за тридцять відсотків від його вартості та які мають право на забезпечення ним у порядку загальної черги.
— Чи завжди своєчасно дітям-інвалідам виплачують передбачену законодавством соціальну допомогу?
— Зазвичай — своєчасно. Хоча бувають і порушення в цьому питанні. Так, прокурор Дубровицького району виявив факт заборгованості з виплати державної соціальної допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства управлінням праці та соціального захисту Дубровицької РДА. На початку нинішнього року вона становила 86 тисяч гривень. І лише після втручання органів прокуратури у лютому ця заборгованість була погашена.
— Василю Степановичу, чи перевіряла прокуратура, як фінансують дитячі будинки-інтернати?
— Перевіряла. Наведу лише один факт. Скажімо, Мирогощанський будинок-інтернат для хлопчиків у 2012 році профінансовано не в повній мірі: на харчування надійшло лише 66 відсотків коштів від потреби, на медикаменти — 96,6 відсотка. А ось на одяг та взуття для вихованців кошти не надходили взагалі.
— Мабуть, через це опікунська рада цього закладу на придбання одягу та взуття для своїх вихованців зняла та використала кошти з особистих рахунків самих дітей, хоча й не мала на це право? Іншого виходу не було...
— Справді, опікунська рада не мала права цього робити. Адже згідно із законодавством діти-інваліди мають право на безплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення. Тож департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА прокуратура області внесла подання для негайного усунення порушень, допущених у Мирогощанському будинку-інтернаті для хлопчиків.
До речі, хоча й заборгованість батьків дітей-інвалідів з аліментів становить 17 тисяч гривень, адміністрація цього закладу не ініціювала питання про притягнення таких батьків до відповідальності. Тим часом аліменти призначаються саме на утримання дітей-інвалідів. І за них можна було б придбати одяг та взуття для дітей.
Записала Олександра ЮРКОВА.
Цифра
За результатами перевірок з питань дотримання прав дітей з вадами розвитку, що їх цього року провели органи прокуратури Рівненщини, поновлено права 270 таких дітей. В органи влади внесено 55 подань для усунення порушень законодавства у цій сфері, до відповідальності притягнуто 30 посадовців.
