На адресу рубрики «Київ» надходить чимало листів від читачів, що зазвичай починаються так: «Ви писали про...». Майже в кожному — міркування про проблеми міста, збереження його «обличчя»: старовинних будинків, вулиць і провулків, «історичних» куточків природи. А у корінних киян або городян, які десятиліттями мешкають у столиці, душа болить за зелений Київ, від якого залишаються тільки спогади.
Читачі пишуть також про те, з чим зустрічаються щодня і що заважає жити. На жаль, не завжди виходило опублікувати їхні листи. Сьогодні для них відкриваємо рубрику «Зворотний зв’язок», під якою друкуватимемо думки читачів щодо проблем, які журналісти порушували на сторінці «Київ».
Як вони не бояться?
25 лютого прочитав у «Голосі України» матеріал за назвою «Усі хочуть стати начальниками, а от «лопату» в руки ніхто брати не бажає» — про намір балотуватися на посаду київського міського голови. Ну в самісіньке око! Я навіть спеціально почав знайомитися з послужним списком претендентів: серед них надто мало людей, причетних до управління містом. Або тих, хто займався конкретною справою, що дає їм підстави думати, ніби вони впораються з непростими завданнями майбутнього градоначальника. Як вони не бояться братися за цю справу?
Микола ОНИЩЕНКО.
Не шкідлива кислота
Міська влада має намір боротися з ожеледдю рідким реагентом «Нордвей» («Заллють ожеледь... кислотою», «Голос України», 30.01.13). Та ще й переконує, що він — безпечний.
Але ж ключове слово реагенту — кислота! Поділюся власним досвідом господині: коли прибираю, то для дезінфекції, усунення запахів додаю у відро з водою харчовий оцет і цим розчином мию кахельну підлогу тощо. Помітила, що навіть нові гумові рукавички після роботи з ним починають пропускати воду й швидко рвуться: їх роз’їдає кислота. Адже при використанні звичайних мийних засобів рукавички залишаються цілими тривалий час. От і підозрюю, що як тільки зледенілі дороги почнуть обробляти оцтом, підошви взуття пішоходів будуть також роз’їдатися кислотою і швидко стануть непридатними. Ох і дорого обійдеться нам така «боротьба» з льодом!
З повагою, Інна Ш.
А начальники все-таки реагують!
Уважно стежу за матеріалами про столичну підземку. От і в останньому «Чи насправді в пасажирів метрополітену немає вибору» (20.02.13) редакція нарікала, що керівники міста й самого комунального підприємства не реагують на критику.
А я переконався, що це не зовсім так. Наприклад, недавно на станціях метро з’явилися такі своєрідні й дуже зручні вітрини з картою району і схемою маршруту (газета критикувала підземку за їх відсутність!). До речі, схеми знято і з прозорих дверей вагона, що заважало огляду станцій. Їх, щоправда, наліпили чомусь не біля входу у вагон, а біля протилежних дверей (спробуй доберися у тисняві), але все-таки... Крім цього, в одному з інтерв’ю заступник глави КМДА сказав, що плату за розміщення реклами в підземці підвищено у 10 разів!
От вам і реакція — хоч аж ніяк не на всі критичні зауваження, проте. Тож не залишайте начальників у спокої!
Михайло СОЛОМКО.
За кіосками — нічого не видно...
На терасі біля наземного вестибюля станції метро «Шулявська» від тисняви МАФів, як кажуть, не проїхати й не пройти (на знімку). Приїжджим за суцільною стіною цих начебто тимчасових споруд вхід до неї годі шукати. А на цьому п’ятачку міська влада теж начебто активно «бореться» з нелегальними кіосками: кільканадцять з них вже по кілька разів демонтували. Втім, не встигали крани відтягнути різнокаліберні будки, як тут окопувалися нові, та ще більша кількість, ніж досі. Наші підприємці, разом з чиновниками, які забезпечують їм «дах», знахабніли до краю: кіоски вже встановлено за кілька кроків від дверей станції.
Можливо, керівники відповідних служб КМДА навідаються на станцію метро «Шулявська» та наведуть тут лад?
Марина СТЕЦЕНКО.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Від редакції
Чекаємо від вас листів, дорогі читачі, а також пропозицій, про що б ви хотіли, щоб ми розповіли в майбутніх випусках рубрики «Київ».
