* Уряд подав на затвердження Верховною Радою зміни до держбюджету на рік нинішній — про безбороду версію.
* Міністерства оприлюднили інвестиційні проекти щонайменше на 7,5 мільярда доларів США — про пікантні моменти.
* Падіння промвиробництва прискорилося у січні до 21,3 відсотка — про обнадійливі винятки.
Приховувати від людей нічого
Якщо зважити на провальний 2014-й (падіння ВВП, за оцінками НБУ, сягнуло 6,7 відсотка), то важко збагнути, як звести бюджетні кінці з кінцями без того, щоб не пересмикувати. Треба підняти доходи від очікуваного надходження ПДВ на 11,8 мільярда гривень, проте доходи громадян не зростають. І економіка, схоже, не витягне навіть за допомогою інфляції. Почасти — через недолуге електронне адміністрування, почасти — через обмежені обсяги споживання. Очевидно автори нової версії держбюджету скажуть: вирішуватимемо проблеми по мірі їх надходження. І це багатьом нагадає бюджетні версії уряду Миколи Азарова, які часто також приголомшували темпами зростання доходів у 200—300 відсотків. Проте нова версія держбюджету — не старий анекдот із бородою. Бо керувати економікою другий рік поспіль доводиться у протистоянні не одній, а багатьом кризам — в промисловості, банківській, бюджетній сферах. Бо те, що дореволюційний уряд зазвичай приховував, нова версія держбюджету підкреслює.
Так, оновлений прогноз макроекономічних показників передбачає гальмування економічного спаду до 5,5 відсотка (попередній розрахунок — 4,7) з одночасним зростанням номінального ВВП — на 129,4 мільярда гривень. Отже, уряд прогнозує інфляційне зростання доходів. Інфляція прогнозується на рівні 26,5 відсотка, а гривня девальвує, за новою версією, до 21,7 гривні за долар США. Будь-які порівняння бюджетів мирного часу з нинішнім, умовно кажучи, воєнним, нікчемні апріорі. Нова версія держбюджету, яку мають розглянути ось-ось в парламенті, має забезпечити фінансування і воєнних, і мирних потреб, подбати про приблизно мільйон переселенців із воюючих територій, розпочати виснажливий процес відновлення зруйнованих міст і сіл Донбасу, промислових і сільськогосподарських підприємств, інфраструктурних об’єктів. Уже зрозуміло, що єдино можливим інструментом для виконання цих завдань можуть бути реформи, на які також потрібні гроші. Тому так важливо зацікавити інвесторів вкладати їх у нашу країну.
Підсумую: зміни у фіскальній, податковій, бюджетній сферах повинні формувати сприятливий інвестиційний клімат. Він має стати базовою платформою для відновлення і розбудови економіки.
Хто кому завинив — ще те питання
Мова не лише про покращення інвестиційного клімату на законодавчому рівні, що дуже важливо, а й про організаційно-правові завали у відношеннях між владою та великими інвесторами. Цього тижня міністр енергетики і вугільної галузі Володимир Демчишин визнав, що компаніям Shell і Shevron, які налаштовуються піти з ринку, завинила значні суми відшкодування ПДВ Державна фіскальна служба.
Уже давно помічено, що чиновники ставляться до інвесторів апріорі так, ніби вони їм у чомусь завинили, а не навпаки. Цей феномен важко пояснити, якщо закривати очі на їхню пихатість, самодурство, користолюбство. Найпікантніший момент тижня, як на мене, стався за участі міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса, який, пояснюючи, чому замість запланованої донорської конференції з відбудови Донбасу пройде дві інвестиційні конференції, розповідав про особливості донорства — грошей на безповоротній основі. Таких колосальних коштів задарма ніхто не дасть, на відбудову Донбасу їх треба заробляти самостійно.
Цей епізод найпромовистіше вказує на важливість завдань поточного моменту, які так чи інакше полягають у залученні в економіку країни багатомільярдних інвестицій. Тим паче, що, за словами Айвараса Абромавичуса, інвестиційних проектів не бракує. Мінагропрод,
Міненерговугілля, Мінінфраструктури вже оприлюднили інвестиційні проекти щонайменше на 7,5 мільярда доларів США.
Заводи просять капіталовкладень
Це правда, але банківська криза, яка перекочувала з минулого у рік нинішній, відлякує інвесторів не менше, ніж конфлікт на сході. Якщо на початку року обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал нерезидентів) становив 57,056 мільярда доларів США, то через курсову різницю він уже знизився на 12,247 мільярда доларів США, майже на 20 відсотків. Гривня втрачає свою платоспроможність, а економіка продовжує потерпати від дисбалансів — макроекономічних, банківських, виробничих, бюджетних. Промисловість, нагадаю, за рік скоротила виробництво більш як удвічі. Як найбільший споживач інвестицій на відсутність капіталовкладень вона відповідає простоями і безробіттям. На жаль, січень показав, що падіння виробництва прискорюється навіть без частини територій. Перший місяць року, звісно, не показовий для розвитку ділової активності, проте мова вже не про симптоми, а тенденції. Металургійне виробництво в річному численні просіло на 19,9 відсотка, машинобудування — на 32,5 відсотка, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки — на 55,1 тощо. Поза тим є і обнадійливі винятки. Держстат зафіксував промислове зростання у чотирьох західних областях — Львівській, Закарпатській, Чернівецькій Рівненській на Сумщині.
Від першої особи
Міністр енергетики й вугільної промисловості Володимир Демчишин:
«У мене з ними були зустрічі, і я маю сказати, що вони припинили свою роботу не лише через загальноекономічні причини. Були й інші. По-перше, падіння цін на нафту. По-друге, результати їхнього буріння. Але ще однією і дуже важливою причиною, яка могла бути вирішена, стало неповернення ПДВ».
