Учора в Києві в Національному музеї Великого Кобзаря відкрилася виставка «Несподіваний Шевченко». Напередодні 199-ї річниці з дня його народження в музеї вирішили показати, що поет, якого звикли уявляти мужиком у шапці й кожусі, був і студентом Петербурзької академії, і молодим художником, який приміряв на себе образ денді, й учасником Аральської експедиції, який ділив усі незгоди тяжкого походу зі своїми товаришами. На виставці можна побачити шарж на Тараса Шевченка Карла Брюллова, портрет поета авторства його «однокашника» по академії Василя Штернберга та ще кілька портретів, з яких молодий Тарас Григорович дивиться на нас, сповнений не гірких дум, а радісних надій. Перлина виставки — альбом рисунків та фольклорних записів Тараса Шевченка за 1848—1850 роки, де він зробив автопортрет, який точно відрізняється від того, яким ми звикли уявляти автора «Заповіту» (на знімку вгорі).
Історія альбому Шевченка підтверджує правило, що «рукописи не горять». Як розповіли співробітники музею, рисунки були вилучені у Тараса Григоровича під час арешту в Оренбурзі 1850 року і відтоді, здавалося, зникли. Але невдовзі після першої революції у Росії, 1907 року, альбом «сплив» з поліцейських архівів, і з того часу став частиною творчого спадку поета. Нині він зберігається в Інституті літератури НАН України. Виставляти рисунки на довгий час — небезпечно, бо від світла папір може зіпсуватися. Тому всім охочим його побачити варто поспішати — за два тижні альбом замінять репродукцією.
Проте найбільш цікавий автопортрет, який він містить. Шевченко намалював його під час Кос-Аральської експедиції, де переживав усі незгоди, пов’язані зі складним побутом у дикому степу. Він зобразив себе звичайним чоловіком, який змушений переживати труднощі походу, зовсім не схожим на Великого Кобзаря.
Утім, співробітники музею та Інституту літератури закликають не шукати у цих дружніх шаржах, портретах та автопортреті «бузинівщини» — смажених фактів, які, приправлені «потрібним» соусом, можуть применшити роль Кобзаря не лише для літератури, а й для становлення українського народу.
Культурологічна акція «Щеплення від стереотипів» покликана показати Шевченка з другого, людського боку, зацікавити молодь його творчістю, змінити встановлене радянськими канонами сприйняття поета. Для цього на виставці представлено інтерпретації знакових живописців кінця ХХ — початку ХХІ сторіччя — Валерія Франчука, Івана Марчука, Віктора Гонтаріва. Наприклад, робота Володимира Слєпченка «Лічу в неволі дні і ночі» зображує поета, який мовби виринає з матриці, а на картині Івана Єрємеєвського Шевченко йде дорогою в образі святого Тарасія. Співробітник музею Тетяна Чуйко пояснила, що після смерті Кобзаря з’явився міф, ніби він ходить селами саме в такому вигляді. Одне слово, на виставку варто звернути увагу. Тим паче що директор музею Дмитро Стус пообіцяв продовжити акцію іншими цікавими подіями, приуроченими до 200-річчя з дня народження поета, яке відзначатимуть наступного року.
Водночас, не лише в Києві до 9 та 10 березня готують оригінальні проекти. Зокрема, у Рівному вже вчетверте стартувала акція «Весна починається з Шевченка». Це гасло стало брендом обласного центру з легкої руки заступника міського голови Рівного, депутата Рівненської обласної ради Галини Кульчинської (на знімку):
— Першим етапом проекту є поява яскравих сітілайтів з елементами петриківського розпису на вулицях міста, де зображений молодий Шевченко та міститься гасло акції — «Весна починається з Шевченка». Наступний етап — місцеві телеканали безплатно транслюватимуть записи віршів Тараса Шевченка у виконанні відомих рівнян. У попередні роки вірші в телепроекті читали місцеві політики, чиновники, публічні відомі люди, що дало змогу привернути увагу до поезії Кобзаря, — розповіла заступник міського голови.
Цьогоріч це буде винятково молодіжний формат, уточнила Галина Кульчинська. З 1 березня місцеві телеканали демонструють фільм, в якому Шевченка декламують лідери учнівського самоврядування та вихованці дошкільних закладів. Суть цього задуму в тому, щоб залучити до творчості поета якнайбільше молоді, адже до перегляду приєднуються рідні, друзі. Також проект передбачає проведення естафети «Поетичний марафон», яка відбудеться 10 березня на рівненському майдані Незалежності. Там кожен мешканець міста зможе продемонструвати своє мистецтво читання віршів Тараса Шевченка.
Катерина ГЛОДЯ, Тетяна ПАСОВА.
Фото Катерини ГЛОДІ.
