У м’ясному павільйоні ринку «Оболонь» продавці спілкуються охоче. Реалізатор Леся Пацеля дивується неперебірливості киян, які не гребують купувати м’ясо у трудівниць стихійного прилавка. «Я відповідаю за те, що продаю, — пояснює вона. — Маю всі необхідні довідки. У першої-ліпшої бабусі своїм дітям харчі не купувала б». Вибір у м’ясному павільйоні гарний, ціни помірні, курей тут пропонують навіть дешевше, ніж на стихійному базарі. Але не все і  не скрізь так добре.
У Бога нашої торгівлі — два обличчя: одне привітне, офіційне, в макіяжі... А друге — повна протилежність першому: сумне, дратівливе, в благенькій хустці.
— Купуйте молочко, недорого! — жіночка з кравчучкою голосно рекламує «домашній напій» у промисловій пластиковій пляшці.
Поряд — розкіш м’ясного прилавку: тут тобі і биток, і м’якоть, і свинячі ніжки. Прошу продавчиню показати довідку на товар. Жінка реагує специфічно: повертається до мене спиною, як будиночок до лісу з відомої російської казки... Але молока можна й не побачити.
— Сьогодні у мене тільки одна жіночка продає «напій від корівки», — розповідає завідувач лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку Ярослава Постой. — А учора не було нікого.
Не хочуть реалізатори йти на офіційний ринок, коли поряд вирує стихійний — дорогою до станції метро Героїв Дніпра. За парканом базару жодних довідок не вимагають, тому молоко тут коштує дешевше — 9—10 гривень за літр.
— Я взагалі за день маю 40 гривень виторгу, та ще й із цього за довідку маю віддавати? — обурюється пенсіонерка Світлана Іванівна. — Та хай їм грець! Все ж від бідності нашої, зрозумійте, від убогості.
Така економія може вилізти споживачеві боком, нагадують ветеринари, коли після дешевого обіду доведеться витрачатися на дороге лікування. Разом з молоком зі стихійного ринку можна отримати туберкульоз та багато інших небезпечних недуг.
Фахівці радять купувати продукти винятково в облаштованих торговельних точках, де кожна партія товару має пройти ветеринарно-санітарну експертизу. «Торік лише на столичному ринку «Оболонь» ветсанлабораторія не допустила до продажу 289 кг неякісного та небезпечного молока, сиру, сметани та інших молокопродуктів, 4 тонни 289 кг овочів та фруктів, а також 404 кг м’яса і продуктів з нього», — розповідає перший заступник директора Державного НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Віктор Баранов.
М’ясо великої рогатої худоби передусім перевіряють на сибірку. Нагадаємо, що торік в Мелітополі заражене м’ясо ледь не потрапило на стіл відпочивальників одного з пансіонатів. На щастя, в Києві таких випадків не фіксували. «Водночас наші фахівці виявляли і не допускали до продажу м’ясо, заражене ехінококозом, трихінельозом, фенозом, які теж дуже небезпечні для людини, — нагадує Віктор Баранов. — На легальних ринках сумнівну продукцію не допускають до реалізації. А на стихійних її просто ніхто не перевіряє».
Відлякує стихійних торговців і те, що на перевірку до лабораторії треба привозити цілу тушу разом з печінкою, нирками та іншими нутрощами. Адже лише так можна побачити наслідки певних хвороб. Якщо людина привезла тільки частину туші або сама сумнівається в її якості, таку процедуру вона омине. І збуде товар при дорозі.
— Колись наші продавці тут бунт вчинили — закрили павільйон і самі пішли війною на стихійних конкурентів, — пригадує заступник директора ринку Олексій Ходаковський. — Відтіснили їх аж на той бік вулиці.
Утім, і з цього боку за межами базару можна отримати легкий культурний шок. Біля проїжджої частини одна з жіночок викладає сир і сметану просто на землю, підстеливши газетку. Інша розташувалася в небезпечній близькості до мальовничої «компостної купи» із землі та сміття, яку після зими ще не встигли вивезти з дороги.
Ветлікарі кажуть: боротися з нелегальними ринками мала б міліція. Але вона, схоже, уперто не помічає проблеми.
Ніна Гапич, лаборант-радіолог лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
 
Фото Олександра КЛИМЕНКА.