Досвід періоду незалежності України свідчить, що кон’юнктурне використання або тенденційне тлумачення історичного матеріалу, зокрема стосовно минулої війни, перетворює його на знаряддя політичного протистояння, розпалення міжнаціональної ворожнечі, ксенофобії, національної або релігійної нетерпимості з боку окремих політичних формувань та громадських організацій, ускладнює діалог між суспільними, національними, релігійними спільнотами, ставить під загрозу збереження громадської злагоди й територіальної цілісності держави, а також відкриває шлях до маніпулювання історичною свідомістю з боку зовнішніх сил. Про це заявив 27 лютого у Чернігові на конференції, присвяченій 70-річчю Корюківської трагедії, доктор історичних наук, заступник директора Українського інституту національної пам’яті з наукових питань Дмитро Вєдєнєєв.

 

Водночас, за його словами, бойова й трудова звитяга доби Великої Вітчизняної є класичним прикладом селекції інформаційного наповнення історичної пам’яті самим народом для набуття самоповаги й сил для розвитку. Крім того, в українському суспільстві, яке швидко набуває розшарованості за майновою, регіональною, етнічною ознаками, спільна пам’ять про міжнародне визнання величі Перемоги може стати одним із важелів порятунку надоособистісної, консолідуючої свідомості громадян, без якої неможливими є легітимність держави та формування громадянської спільноти. Д. Вєдєнєєв підтримав ідею «Голосу України» встановити в Україні 1 березня День пам’яті мирного населення, яке загинуло під час Другої світової війни.

На конференції історик Ростислав Пилявець презентував щойно виданий довідник «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941—1944 рр.)», а бібліограф Вікторія Солоннікова — покажчик «Корюківська трагедія: наймасовіший злочин гітлерівців». Сенсаційним було повідомлення кандидата філософських наук Олександра Штоквиша про те, що на обліку НКВС весною 1942 р. стояло 702 партизанські загони, в яких було 24710 осіб. До цього не дуже афішувалося, що рух народних месників практично був повністю контрольований чекістами. Нові подробиці злочинної діяльності окупантів на теренах Чернігівщини оприлюднили доктор історичних наук Микола Бойко, кандидати історичних наук Дмитро Гринь, Лідія Нестеренко та інші.

Фото автора.

Історики (зліва направо) Дмитро Вєдєнєєв, Сергій Бутко та Ростислав Пилявець під час перерви дискутують з приводу порушених тем.