5 вересня 2012 року в №165(5415) в публікації «Голосу України» «Зупинити браконьєрів у національному природному парку на Дністрі» вчені-екологи висловлювали стурбованість розгулом браконьєрів у заповіднику. Автори публікації І. Русєв, експерт з водно-болотних угідь, член ради Українського товариства охорони птахів, член Національного союзу журналістів України І. Маловиченко, член ради еколого-культурного центру імені В.М. Гонтаренка, А. Жуков, керівник громадської екологічної організації «Дельта», з тривогою писали про те, що, «на превеликий жаль, доводиться вчергове констатувати, що на тлі найжорстокішого пресу з боку гребель, що повністю перекрили річку Дністер у верхів’ях і не забезпечують дельту у весняно-літній період достатньою кількістю води, на тлі безмежного й безкарного знищення живих природних ресурсів безпосередньо в заповідних зонах парку національного рівня річка Дністер у своїй нижній течії незабаром може перетворитися на пустелю. І відповідальність за це лежатиме насамперед на адміністрації державної природоохоронної установи — Нижньодністровський національний природний парк».

Природоохоронна прокуратура Одеської області за матеріалами публікації «Голосу України» провела перевірку викладених фактів і вжила жорстких заходів із припинення браконьєрської діяльності. Здавалося б, причин для занепокоєння більше немає. На жаль, над унікальним заповідником у нижній течії Дністра знову нависла загроза. І «зелене світло» екологічній еквілібристиці було дано на нещодавній сесії Одеської обласної ради.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров два роки тому «почув» екологів і відреагував на звернення жителів Одеської області про порятунок національного природного парку й доручив Міністерству екології та природних ресурсів разом із Міністерством енергетики та вугільної промисловості терміново вивчити й відреагувати на ситуацію, спричинену падінням рівня води в дельті Дністра. Водночас він заявляв, що, відстоюючи свої інтереси, кожне відомство повинно пам’ятати: загальнодержавні інтереси вищі. Глава українського уряду підкреслив, що Національний природний парк у дельті Дністра не повинен постраждати за жодних умов.

На жаль, енергетики, ймовірно, не знайомі з цією жорсткою вимогою Прем’єр-міністра України, продовжували активну роботу з початку господарської діяльності на території національного природного парку. І як показала нещодавня сесія Одеської обласної ради, їм удалося добитися результату.

Депутати прийняли рішення «Про зміну складу території заповідного урочища «Дністровські плавні» на території Білгород-Дністровського району Одеської області». Суть цього рішення облради полягає в тому, що із частини заповідного урочища «Дністровські плавні» площею понад 158 гектарів зняти статус об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення. Цим самим рішенням передбачалося внесення до складу урочища земель водного фонду — Дністровський лиман — такої само площі, оголосивши відповідно цю територію об’єктом природно-заповідного фонду. Такий своєрідний «екологічний бартер» запропонували депутати обласної ради.

Для чого це потрібно? Річ у тім, що енергетики запланували на території національного природного парку будівництво лінії електропередачі 330 КВ «Новоодеська—Арциз».

Учені-екологи знали про плани енергетиків і тому почали бити на сполох задовго до сесії обласної ради. На розгляд енергетиків розроблювачі будівництва ЛЕП запропонували 6 (!) варіантів. Керівництво НЕК «Укр-енерго» обрало варіант будівництва на території національного природного парку. У разі, якщо почнуться будівельно-монтажні роботи на цій території, то зникне весь сенс існування заповідника в нижній течії Дністра — заплавні луги перестануть бути пристановищем рідких видів птахів, почне руйнуватися екосистема регіону.

Додамо, що на момент початку роботи сесії Одеської облради була відсутня згода на вилучення земель заповідного фонду від фактичного землекористувача — Нижньодністровського національного природного парку.

Незважаючи на виступ першого заступника прокурора Одеської області, депутати схвалили проект рішення стосовно Нижньодністровського національного парку.

— Руйнування унікальної природної екосистеми дельти Дністра з вини Дністровського каскаду ГЕС — найбільша екологічна катастрофа в басейні річки за останні десятиліття, — каже кандидат біологічних наук, член ради міжнародної організації «Екотирас» Іван Русєв. — Керівництво цього комплексу впродовж бага-

тьох років зовсім не враховує природні екологічні закони річки та її гирлової зони. От і отримали ми цілу серію екологічних криз, під час яких відбувалися тривалі, 150-денні, техногенні осушення річкової дельти. Останні сталися в 2011-му і 2012 році.

Конфлікт екологів та енергетиків триває 20 (!) років, буквально з перших днів створення національного природного парку.

— Керівники Дністровського каскаду ГЕС не прислухаються до рекомендацій екологів, — продовжує Іван Трифонович. — Ми їм невтомно повторюємо, що перший весняний репродуктивно-екологічний попуск води повинен робитися в період із 20 квітня по 20 травня, принаймні протягом 25 днів, а другий (літній, санітарний) — із 20 червня по 30 липня. До того ж для весняного попуску є тільки одна оптимальна мінімальна екологічно обґрунтована витрата води в діапазоні близько 550 кубометрів на секунду. Лише за таких умов можна покрити дельту Дністра шаром води, необхідним для розмноження всіх мешканців і підтримки біоекологічних процесів екосистеми водно-болотних угідь.

Іван Русєв розповідає, що «всупереч здоровому глузду керівники Дністровського каскаду ГЕС різко зменшують річковий стік у весняно-літній період, коли відбуваються найважливіші біологічні процеси в екосистемах, і збільшують його в осінньо-зимовий період, коли велика вода природному середовищу вже не потрібна.

На сьогоднішній день у боротьбі енергетиків та екологів перевага на боці виробників електроенергії. Чи є ті, хто програв і постраждав? Є! Це — природа, це — люди, передусім жителі мільйонної Одеси, котрі отримують воду із Дністра.

 

Одеська область.

На знімку: інспектор Костін виймає сітки з рибою.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

На замітку туристам

Відділом екоосвіти та рекреації Нижньоднісровського НПП розроблено й затверджено чотири екологічні маршрути: «Царство птахів», «Дністровська Амазонія», «Старий Турунчук», «Блискучий Ібіс» та одна екологічна стежка «Острів Гонтаренка».

Туристичний маршрут «Царство птахів». Довжина маршруту — близько 20 кілометрів. Водний маршрут на катері від села Маяки основним руслом Дністра, потім руслом Глибокий Турунчук з виходом у Дністровський лиман. Дорога назад — через протоку Кіляри з виходом у Глибокий Турунчук, далі Дністром до села Маяки. Під час екскурсії відвідувачі побачать пеліканів, лебедів, великих і малих бакланів, чапель, болотних крячків, а також зарості рідкісної рослини — плауна щитолистого й одну з найбільших в Європі плантацій глечиків жовтих.

Туристичний маршрут «Дністровська Амазонія». Довжина маршруту від міста Біляївка — 8 кілометрів, від села Маяки — 20 кілометрів. Цей річковий маршрут проходить основним руслом Дністра, руслом річки Турунчук і мальовничою протокою Амазонка через плавневий ліс.

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

Нижньодністровський національний природний парк розташований на території Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області.

Загальна площа Нижньодністровського НПП становить 21311,1 гектара. Сюди входять землі, дані парку в постійне користування (3700 га). А також 17611,1 гектара земель, які внесено до його складу без вилучення в землекористувачів, на яких здійснюється традиційна господарська діяльність під час виконання загальних вимог охорони навколишнього середовища.

ТОЧКА ЗОРУ

Петро ЛІЩИШИН, перший заступник прокурора Одеської області:

«Прокуратурою області перевіряється законність дій посадових осіб і погоджень органів державної влади й державного контролю щодо вилучення земель заповідного урочища, зміни їхнього статусу й наукові обгрунтування про неможливість використання території за своїм цільовим призначенням через техногенний вплив.

Екосистему заповідних земель можна порушити й навіть повністю знищити внаслідок вилучення й подальшої забудови земельних ділянок природно-заповідного фонду.

Попереднім вивченням матеріалів встановлено різночитання у площі земель, підданих техногенному впливу, названих у поданні обласного управління екології та науковому обгрунтуванні Одеського національного університету.

Пропоноване рішення сесії облради передчасне, тому що прокурорська перевірка ще триває».