Шановний пане Президенте!
Шановні учасники розширеного засідання уряду!
Прискорення реалізації Програми економічних реформ, ініційованих Віктором Федоровичем Януковичем, і на цій основі підняття реального рівня життя громадян до європейських стандартів, без перебільшення, є доленосним як для нашого народу, так і нашої держави.
Заява Президента України за результатами проведеного 25 лютого 2013 року саміту Україна—ЄС має стати мобілізаційною основою для скоординованої та прискореної в часі діяльності уряду і парламенту в цьому напрямі.
Ці напрями природно пов’язані та поєднані спільною метою, де змістовно цементуючою серцевиною виступає людина, яка є найвищою цінністю у сучасному цивілізаційному процесі державотворення.
Не перебільшу, якщо скажу, що переважна більшість політичних сил, представлених у парламенті, єдині в одному — через дієві суспільно-економічні реформи торуємо шлях у євроінтеграційний простір. Саме усвідомлення цієї істини дозволило розв’язати парламентську кризу, відновити його нормальну роботу.
Тепер хотів би окреслити деякі питання співпраці Верховної Ради України та уряду, що є надзвичайно важливими для реального втілення в життя Державної програми активізації розвитку економіки на 2012—2014 роки.
Безпосереднім орієнтиром у законодавчій діяльності парламенту та уряду мають стати запропонована Президентом України Програма економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Національний план дій на поточний рік щодо її впровадження.
З метою виконання заходів, визначених як Програмою економічних реформ, так і обговорюваною сьогодні Програмою активізації розвитку економіки, у разі її прийняття, Кабінет Міністрів мав би, на мою думку, внести на розгляд Верховної Ради низку системних законопроектів, спрямованих на їх виконання. Ці проекти могли б стати основою законопроектної роботи в парламентських комітетах протягом сесії.
Вони могли б стати і основою перспективного планування узгоджених дій уряду та парламенту, що дозволить втілити в життя реформи Президента України. Зараз є всі умови для зосередження зусиль усіх гілок влади на реформуванні ключових напрямів розвитку держави і насамперед її економіки, про що йшлося у доповіді Прем’єр-міністра України М. Азарова.
Загалом позитивно оцінюючи активність Кабінету Міністрів України у сфері законодавчих ініціатив, мушу зауважити, що має місце певна недосконалість урядових законопроектів. Це суттєво уповільнює проходження їх у Верховній Раді, адже необхідно докласти чимало зусиль для вдосконалення тексту таких документів. Саме цим обумовлено те, що за період з березня 2010 року Президент України застосував вето до 34 законопроектів, які підготували міністерства.
І хоча, треба визнати, що зазвичай законопроекти, подані Кабінетом Міністрів України, є значно кращими за якістю, ніж багато законопроектів, які подаються окремими народними депутатами України, уряду слід лише звернути увагу на їх підготовку.
Державі потрібна чітка і послідовна законотворча політика уряду і парламенту, наслідком якої мають бути системні законопроекти, зорієнтовані на забезпечення програми реформ.
До цього треба додати, що при внесенні у тому числі урядових законопроектів далеко не завжди дотримуються вимоги Регламенту Верховної Ради України, який має статус закону.
Є й інші застереження, але на загал нас об’єднує спільна мета і взаємне прагнення її досягнути: зробити українське суспільство заможним, економіку — конкурентоспроможною, а державу — ефективною.
У контексті сьогоднішньої дискусії заслуговує на особливу увагу питання інформаційного супроводу курсу реформ, про що йдеться в Дорученні Президента України всім органам і виконавчої, і представницької влади. Воно потребує організаційного забезпечення та неухильного виконання.
І останнє. Певен, що єдність інститутів публічної влади, системність у їх діяльності є доброю запорукою успішної реалізації тих завдань, які сьогодні стоять перед Україною.