У Херсоні злочинне угруповання «чорних ріелторів», яке здійснило вбивство й захоплення тринадцяти будинків і квартир, організував колишній помічник судді. А районні суди зговірливо виносили рішення, котрі давали змогу виселяти-виганяти зі своїх жител самотніх старих.
Незвані гості хазяїна вигнали
Доволі втомлений за день херсонець Сергій Кузнєцов повертався додому, не очікуючи ніяких сюрпризів і думаючи тільки про відпочинок і вечерю. Але сюрприз підстерігав його просто на сходовій клітці: троє чоловіків спокійнісінько виламали металеві вхідні двері до його квартири й діловито примірялися до встановлення нових. Обімлілий від такої картини городянин кинувся захищати свою нерухомість, і на шум бійки сусіди викликали міліцію. Сергій очікував, що, побачивши людей у формі нахабні візитери розбіжаться, але не тут-то було. Ті трималися цілком упевнено, а один із них навіть пред’явив вартовим порядку документи, котрі засвідчують, що квартира належить зовсім не Кузнєцову, а якомусь Петрову. Знизавши плечима, патрульні поїхали, а городянин, який умить втратив житло, побрів шукати пристановища до сестри.
Утім, опускати руки Сергій (у минулому воїн-«афганець») не збирався — найняв юриста й почав з’ясовувати, яким чином його квартира перейшла в чужі руки, якщо він навіть не планував із нею розставатися. Але розповідь правозахисника вразила його ще більше: як з’ясувалося, до суду Суворовського району Херсо-на надійшли документи про визнання права власності на його двокімнатну квартиру по проспекту Текстильників, котрі підтверджують, що саме він цю квартиру продав. Мало того! Разом із покупцем у виграному ним процесі брала участь людина, що представлялася Сергієм Кузнєцовим і пред’являла пенсійне посвідчення на це прізвище. Зневірившись із ходу розгадати такий ребус, «афганець» подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції й заходився наводити довідки про людей, які захопили його житло. Але не встиг — пропав без вісти. А ще через два місяці його тіло знайшли під мостом у водоймищі біля села Василівки Каховського району: Сергія обплутали двадцятиметровим металевим ланцюгом, який закрили на замок, і втопили.
Оперативники карного розшуку, що розкривали цей злочин, насамперед ставили запитання, кому була вигідна смерть людини, котра жила дуже скромно й начебто не мала ворогів? Опитали сестру вбитого й та згадала розповідь брата про те, як його позбавили недешевої квартири у «сталінці», котра коштувала під тридцять тисяч доларів. Тоді ж детективи вилучили в суді документи про цей підозрілий позов і одного за одним затримали всіх, хто мав стосунок до злочину. Але в міліції ще не знали, що розкриття одного вбивства дасть можливість «потягнути за ниточку» й розмотати цілий «клубок» із декількох десятків злочинів, вчинених бандою «чорних ріелтерів», що понад рік орудувала в Херсоні.
Матеріали у цій нашумілій справі склали понад три десятки томів, й очікувалося, що вона буде «голосна».
Але на диво містян, процес над учасниками організованого злочинного угруповання із шести осіб в Апеляційному суді Херсонщини проходив без будь-якої участі журналістів, й ані найменшого «витоку» інформації із залу суду не допускалося. Випадковість? Не виключено.
Хоча також можливо й те, що небажання служителів Феміди «виносити сміття з хати» пояснювалося скандальною обставиною: зграю «чорних ріелтерів», які знедолили багато сімей, очолював... колишній помічник судді райсуду Херсона Сергій Носенко. А потрібні йому рішення, на підставі яких людей похилого віку виганяли на вулицю, виносили одразу кілька «покладливих» суддів у районних судах обласного центру.
Союз юриста та рецидивіста
Сергію Носенку бути помічником судді подобалося. Кабінет затишний, від відвідувачів — шана й підкреслена повага, а скромну зарплату він компенсував споживчими кредитами, розраховуючи згодом їх погасити. Але коли дійшло до їхнього повернення, зарплати виявилося мало, і дипломований юрист із чотирирічним стажем роботи помічником судді зрозумів, що потрібно шукати дохідніше заняття. Пригадавши величезну кількість позовів щодо нерухомості і тисячі аркушів документів, що пройшли через його руки, екс-помічник розробив «безпрограшну» схему захоплення чужого житла — зі складанням із самого спочатку підробленого доручення на продаж житла підставній особі, такого ж підробленого договору про його реалізацію, з підтвердженням права власності через судовий позов, примусовим виселенням мешканців і перепродажем захоплених квадратних метрів уже за готівку.
Але через те, що самого Носенка в судах упізнавали в обличчя, йому знадобилися «підставні» покупці, а також свіжа інформація про нерухомість, господарі якої померли або були самотніми беззахисними старими, в яких на відстоювання своїх прав точно не вистачить ні грошей, ні здоров’я. Тут на допомогу прийшов старий товариш, з яким «чорний ріелтор» познайомився ще під час перебування помічником судді, — чотири рази засуджений у лихі 90-ті за рекет і розбій Денис Високий, який влаштувався після чергової «відсидки» на «незапорошену» посаду — головою правління дачного товариства «Лотос-2» на лівобережжі Дніпра. У кримінальних колах це прізвище мало широку популярність, оскільки Денис — один із небагатьох членів розгромленого міліцією ОЗУ «Сироти», що вижили в ті-таки 90-ті роки, причетного до серії жорстоких убивств і, серед іншого, розстрілу «авторитету» на прізвисько «Михась».
Зачувши звабний запах легкої наживи, Денис Високий (раніше таких називали особливо небезпечними рецидивістами) з ентузіазмом почав допомагати спільникові. Він старанно шукав інформацію про підходящі для захоплення квартири, вербував до нової «бригади» виконавців із числа «братви», котрі раніше промишляли вуличними грабежами, і підшукував для виступу в судах лже-свідків, удаваних покупців і продавців. Як правило, з набором «свідків» особливих складностей не виникало. Якомусь безробітному давали гроші в борг. А коли з’ясовувалося, що повернути позику він або вона не можуть, натомість просили про «дурничку» — прийти до суду і сказати, що потрібно. Спочатку схема працювала бездоганно: Сергій Носенко добував підроблені документи, що посвідчували особу майбутніх учасників судових позовів, фабрикував на своєму комп’ютері фальшиві договори й доручення, складав позовні заяви. Коли суд вигравався, до справи долучалися «бойовики», які відбивалися від законних спадкоємців, шантажуючи їх або «затикаючи роти» дрібними грошовими подачками. Якщо ж самотні старі із числа господарів нерухомості були живі, їх насильно вивозили у приміські села й розміщували в якихось халупах, з яких вони довго не могли вибратися. В одному разі спадкоємець будинку по провулку 7-й Веревчин, який звільнився з колонії і з’ясував, що його батьків уже немає на білому світі, а до будинку його не пускають, взагалі був затриманий міліцій за бродяжництво й утримувався в прийомнику-розподільнику.
Феміда Феміді очі не видряпає
З потужним «прикриттям» у вигляді судових рішень, готових на все «бійців» та юридичних знань свого шефа зграя почувалася в місті майже всесильною. Від справжньої банди її відрізняла тільки відсутність вогнепальної зброї. Але спільники дуже добре й без неї справлялися: за два роки ОЗУ Сергія Носенка захопило в Херсоні загалом тринадцять будинків і квартир, заробивши на їхньому перепродажі понад двісті тисяч доларів. Кожне таке захоплення ретельно розроблялося: під час обшуку у квартирі лідера угруповання міліція вилучила комп’ютер із файлами планів дій з таких операцій. Кожен план колишній помічник судді йменував «проектом», як у легальному бізнесі. Але насправді за «проектами» стояли людське горе, розпач, а часом і кров, як вийшло із Сергієм Кузнєцовим.
Упевнившись, що «по-доброму» впертий «афганець» від своєї квартири не відмовиться, зграя «чорних ріелтерів» організувала за ним стеження. Городянина підстерегли в безлюдному місці, затягли до машини й вивезли до будиночка охоронця того самого дачного товариства, яким керував Денис Високий. Там його катували, б’ючи руками і ногами, примушуючи підписати заяву про відмову від судової апеляції. Домігшись свого, Сергій Носенко з «подільниками» напоїли Сергія горілкою зі снодійним, щоб не пручався, вивезли в Каховський район, обплутали ланцюгом, особисто купленим у магазині ватажком зграї, й утопили живого.
Навіть перебуваючи під слідством і судом, члени угруповання «чорних ріелтерів» до останнього сподівалися — либонь зв’язки їхнього ватажка дадуть змогу всім «вийти сухими з води». Спершу вони заявили, що давали зізнавальні показання під тортурами співробітників карного розшуку. Але прокурорська перевірка показала: примусу не було.
— У суді Сергій Носенко і його спільники до останнього моменту теж поводилися винятково зухвало, дозволяючи собі загрозливі висловлювання на адресу свідків. Й оголошення вироку зустріли з показною бравадою, а ватажок ОЗУ, котрий постійно «козиряв» своєю правовою грамотністю, пообіцяв добитися його скасування, — ділиться враженнями державний обвинувач на процесі старший прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури з нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Ірина Гришко (на знімку).
Колегія палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонщини засудила Сергія Носенка до п’ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Його «права рука» Денис Високий вирушив у виправну колонію на вісім років, а прямі учасники вбивства «афганця» отримали від десяти до чотирнадцяти років позбавлення волі. Характерно, що «вершителі справедливості» з райсудів Херсона, чиї рішення, що мають силу закону, надавали злочинному угрупованню можливість захоплювати чуже житло й силою виганяти старих на вулицю, жодного покарання не зазнали. Вони продовжують виконувати свої посадові обов’язки, а у справі проходили тільки як свідки. Апеляційний суд у вироку на 93 сторінках м’яко йменував їхні дії «неправильною оцінкою доказів» (цитата). Вибачайте, мовляв, громадяни потерпілі — помилочка вийшла, з ким не буває.
Але от що дивно: у шести випадках із тринадцяти вердикти справи з підставними свідками, покупцями й продавцями захоплюваного «чорними ріелтерами» житла якось незрозуміло потрапляли до одного молодого перспективного судді районного суду Херсона. І він завжди виносив саме ті рішення, які були потрібні ОЗУ.
Хоч би там як, але після викриття зграї шахраїв і вбивць «молодий перспективний» спішно перевівся з Херсона в Крим. Він нині цілком успішно трудиться в одному з місцевих судів Севастополя. І, напевно, знову виносить мудрі і зважені рішення стосовно нових квартирних позовів...
Фото надано прес-службою прокуратури Херсонщини.
ПРЯМА МОВА
— До призначення на останню посаду цей суддя працював у суді іншого району Херсона, а помічником у нього якийсь час був саме Сергій Носенко. Збіг досить підозрілий, тому суддю перевіряли на наявність корупційних зв’язків із лідером ОЗУ. Однак їх доведено не було, і служитель Феміди проходив у справі тільки як свідок, — пояснив нашому кореспондентові начальник управління прокуратури Херсонської області Сергій Костін.
Місце, де зграя «чорних ріелтерів» вчинила вбивство «афганця» Сергія Кузнєцова.
Начальник управління Херсонської облпрокуратури Сергій Костін.
