З робочою поїздкою в Одеській області перебував віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Він відвідав державні підприємства «Одеський морський торговельний порт» та «Морський торговельний порт «Южний», зустрівся з керівниками портової галузі країни.
2012 рік для 18 портів України не став роком спадання темпів — було перероблено 160 мільйонів тонн різноманітних вантажів, відрахування до державного бюджету перевищили 2 мільярди гривень.
— З одного боку, — сказав віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, — можна говорити про те, що національна портова галузь знайшла гідну відповідь непростій ситуації в морській економіці. Приміром, зменшену перевалку одних вантажів порти компенсували збільшенням обробки других, наприклад, зерна. Однак, з другого боку, 2012 рік показав, що без серйозних інвестицій і кардинального технічного переоснащення, якісних змін у логістиці руху українські порти стрімко відставатимуть в конкуренції за Чорне море і, насамперед, за транзит.
Конкуренти, а це, передусім, морські порти «Новоросійськ» і «Тамань» (Росія), «Констанца» (Румунія), залучаючи інвестиційні потоки, продовжують розвиватися, нарощуючи темпи оброблення вантажів. Промовистий факт —морський торговельний порт «Новоросійськ» (Росія) переробив 2012 року 170 мільйонів тонн вантажів, що більше, ніж усі порти України разом узяті. А створений кілька років тому порт «Тамань» (Росія) розвивається стрімко й бурхливо. До 2015 року тут планується вийти на оброблення 30 мільйонів тонн вантажів.
Щоб не перетворитися на хронічних аутсайдерів, українським морським торговельним портам необхідно здійснювати якісні зміни в розвитку інфраструктури.
В якому напрямку вони мають розвиватися?
***
Олександр Вілкул проводив зустріч керівників портової галузі на державному підприємстві «Морський торговельний порт «Южний». Сьогодні воно — лідер серед морських торговельних портів України.
Начальник порту Олександр Лагоша розповів про основні положення затвердженого Кабінетом Міністрів України Інвестиційного плану підприємства на 2012—2015 роки. За його словами, передбачено модернізацію перевантажувальних комплексів. Також планом визначено реконструювання колійного господарства, модернізацію портальних кранів і технологічного транспорту. Буде проведено реконструкцію морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів, що дасть змогу портовикам приймати судна дедвейтом до 210 тисяч тонн і осадкою до 20% метрів.
— Торік порт переробив понад 23 мільйони тонн вантажів, відрахування до бюджету становили 400 мільйонів гривень, — сказав Олександр Лагоша. — При цьому виробничі потужності порту були завантажені на 100 відсотків. Сьогодні настав час кардинальних змін. Реалізація інвестиційного плану дасть змогу порту «Южний» не тільки залишитися національним лідером, а й перейти на якісно інший рівень, який дасть можливість брати активну участь у боротьбі на Чорному морі. Після реалізації всіх проектів сумарний вантажообіг порту вийде на 90 мільйонів тонн, а порт стане найглибоководнішим на Чорному морі.
Відроджується малий флот
У порту «Южний» пройшла церемонія підняття Державного прапора України на двох сучасних буксирах «Володимир Іванов» і «Борей».
— Кабінет Міністрів, — заявив Олександр Вілкул, — вживає дієвих заходів для підвищення логістичного потенціалу країни. Нові сучасні буксири, які обслуговуватимуть великотоннажний флот, дадуть змогу збільшити вантажообіг українських портів. Цього року два сучасні буксири почнуть працювати в Маріупольському порту.
Їх порт «Южний» придбав за власні кошти. Вони побудовані на судноверфі «Галац» (Румунія) голландською компанією «Damen Shipyard».
Один з морських буксирів названий на честь Володимира Іванова, почесного президента Асоціації морських портів України, який протягом 20 років керував портом «Южний». Він був присутній на церемонії підняття Державного прапора України на буксирі, названому на його честь.
Під час зустрічі з віце-прем’єр-міністром України портовики порушили низку питань, відповіді на які дадуть пізніше. Серед них — необхідність перебування Державної морської адміністрації в Одесі, а не в Києві. Коли стануть відомі умови концесійного конкурсу на право операторського використання морських торговельних портів? Чому не беруть участь у проведенні днопоглиблювальних робіт українські судна технічного флоту?
Одеська область.
Компетентна думка
Олександр Вілкул, віце-прем’єр міністр України:
— Насамперед інвестиційні кошти слід спрямовувати на реалізацію в портах програми днопоглиблювальних робіт. Китай, який сьогодні стає одним з лідерів світового суднобудування, робить ставку на великотоннажні судна. Завантажувати їх на рейді — вельми дорога операція. Економічно вигідніше провести днопоглиблювальні роботи в акваторіях морських портів, а обробку суден — не на зовнішніх рейдах, а біля причалів.
По-друге, кардинального оновлення потребує порто-флот. Сьогодні морським торговельним портам терміново потрібні потужні буксири, криголами, допоміжні судна.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
