Сьогодні Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти проводить слухання на тему «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні». На них народні депутати, науковці, педагоги, представники державних органів, громадських і студентських організацій обговорять законопроекти про вищу освіту, зареєстровані в парламенті.
Зокрема, вони обміняються думками щодо ролі та розвитку зовнішнього незалежного оцінювання, управління галуззю, автономії університетів, системи забезпечення якості вищої освіти, соціальних гарантій наукових і науково-педагогічних працівників, розвитку вузівської науки, студентського самоврядування, міжнародного співробітництва ВНЗ тощо.
Голова профільного комітету Верховної Ради Лілія Гриневич переконана, що, розглядаючи в парламенті три законопроекти, «обиратимемо між руйнуванням і розвитком... Це вибір між збагаченням чиновників і збагаченням країни».
Вибір — це завжди краще від безальтернативності. Вважаю, законопроект, який готувався протягом п’яти останніх років галузевим відомством, так і не був прийнятий парламентом саме через відсутність альтернативного. Тепер на розгляд пропонується три, авторами двох з них є опоненти провладного варіанта. Про ці законопроекти, до речі, вельми категорично висловився Геннадій Півняк, ректор Національного гірничого університету (Дніпропетровськ): «Запропоновані зміни у законопроектах народного депутата України В. Балоги (розроблений групою під керівництвом М. Згуровського. — Авт.) та групи народних депутатів (Яценюк, Кличко, Тягнибок, Гриневич та інші. — Авт.) мають мало спільного з реформами, що реалізуються Кабінетом Міністрів, та не спрямовані на гармонійний розвиток особистості...». Проти альтернативних законопроектів виступили і члени Ради юридичних ВНЗ та наукових установ України, піднявши на щит проект закону, підготовлений парламентаріями Сорокою, Калєтніком, Ківаловим.
Варто зазначити, що профільний комітет парламенту зробив максимум для того, щоб усі законопроекти якомога активніше були обговорені в регіонах. У дискусіях взяли участь не тільки ректори, а й можновладці, учені галузевих відомств, експерти, роботодавці, студенти. Свої пропозиції учасники всеукраїнської дискусії надіслали до профільного комітету.
Із пропозицій учасників обговорення:
*...в законопроектах (альтернативних. — Авт.)... не передбачено можливості залучення представників виробництва до розв’язання проблем розвитку галузевої освіти...
*...пропонується до формування показників державного замовлення... залучити Міністерство аграрної політики та продовольства (МАПП).
Мінагрополітики.
*Суб’єктами студентського самоврядування мають бути не тільки спудеї, а й особи, які навчаються у ВНЗ...
*...Підготовка молодших спеціалістів та відповідна діяльність коледжів не повинна належати до системи вищої освіти...
*...Недоцільно створювати поруч з профільним міністерством додаткових інституцій, наділених повноваженнями та функціями центральних органів виконавчої влади.
Харківський національний університет ім. В. Каразіна.
Учасники сьогоднішніх комітетських слухань мають, зокрема, визначитись і запропонувати парламенту одну модель розвитку вищої школи, а відтак — і країни. Нова редакція закону відображатиме інтереси і погляди чиновників чи відповідатиме сподіванням суспільства, його прагненням жити гідно?
Відповідь — не за горами.
ДО РЕЧІ
Нині близько шести відсотків випускників, отримавши дипломи, відразу стають на облік як безробітні (переважно це юристи й економісти).
