Оптимізація плюс... асфальтизація

Коли на початку року «АероСвіт» ініціював у суді процедуру свого банкрутства, ми запідозрили, що це частина поміркованого плану власників компанії провести з мінімальними втратами програму реструктуризації. Ще й з читачами поділилися. Відтоді спливло менше місяця, а компанія вже й сама підтвердила нашу підозру. Через одне з електронних інформагентств авіаперевізник заявив, що програмою реструктуризації передбачено скорочення штату компанії до 700 осіб. Президент профспілки Асоціації льотного складу цивільної авіації України Вадим Рачительний підтвердив: до 15 березня цього року з 2,5 тисячі працівників авіакомпанії на робочих місцях залишиться 750. Частину звільнених, за його словами, набирає компанія «МАУ», проте на меншу заробітну платню.

Кажуть, аналогічна картина спостерігається і в авіакомпанії «Донбасаеро», до активів якої також має відношення бізнесмен Ігор Коломойський. Вона так само ініціювала процедуру свого банкрутства.

Мінінфраструктури як державний акціонер компанії, нагадаю, у січні запевняло, що не допустить цього банкрутства, а зараз — що компанія справно розрахується з боргами перед тими, хто звільняється. Борги, звісно, погасять. Але як справно і чи втішать вони когось — ще питання. Адже внаслідок скорочення надходжень коштів від операційної діяльності уже виникли проблеми. От і в компанії заявляють, що вони гальмують своєчасні розрахунки, платять людям за графіком. Деякі пояснення можуть навіть розчулити: «... При визначенні почерговості її отримання (заробітної плати), пріоритет віддається людям з меншим рівнем доходів, для яких затримка заробітної плати набагато менш болісна порівняно з високооплачуваними працівниками...» Чи кому полегшає від того? Як жартував один авіатор, вилетіти в рейс не одне й те саме, що вилетіти з роботи — різниця приблизно така, як між стрибком з парашутом і без нього. Так сталося, що той похмурий жарт я згадав серед тижня ще двічі. Коли Держстат повідомив, що рівень безробіття від минулого місяця почав швидко зростати. І коли статистика засвідчила, що в січні промислове виробництво обвалилося на 3,2 відсотка проти аналогічного періоду минулого року. Все вказує на те, що головні проблеми на ринку праці ще попереду, адже оптимізація видатків, що продемонстрував і «АероСвіт», неодмінно починається саме зі скорочення штатів.

Скажете, нічого нового? Не зовсім. Падіння виробництва, природно, веде до оптимізації витрат працедавцями. Це відкриває похмуру перспективу стати безробітним. І ще не все. Генеральна прокуратура поінформувала, що безробітного дуже просто може очікувати ще неприємність — бути обкраденим. Вочевидь це нелегко, але в нас уже навчилися обкрадати й безробітних! З’ясовується, чиновники Державного центру зайнятості присвоїли 110 мільйонів гривень, призначених на боротьбу з безробіттям. Ще конкретніше, упродовж 2009—2011 років маніпулювали з цінами на закупівлях поліграфічної продукції та програмно-апаратних комплексів.

Тепер про приємніше. Місія МВФ поїхала, уряд погасив у лютому перед фондом 634 мільйони доларів США заборгованості — і тепер, схоже, візьметься за подолання вселенського бездоріжжя. Це я про те, що Ощадбанк і Укрексімбанк купили облігації «Укравтодору» на 6 мільярдів гривень. Нагадаю, під урядові гарантії. Торік уряд істотно збільшив і максимальний розмір зобов’язань за запозиченнями «Укравтодору», і доручив тому здійснити закрите розміщення бондів на суму 14 мільярдів гривень із номінальною процентною ставкою 16,3 річних. І тоді, і зараз я не сумнівався, що ми маємо чи не найдорожчі дороги в світі. Процес у шляховому господарстві давно переміг результат, через це перший — безперервний, другий — ніякий. Одну й ту саму ямковість «прасують» цілий рік, бо вона хронічна, як хвороба. Бо на неї завжди виділять гроші з бюджету, як не прямо, то через тендер з одним виконавцем або під урядові гарантії. Бо, прибравши її, можна добряче заробити, навіть перерізати червону стрічечку. Нарешті, це вона нам вкорочує віку, а не ми їй.

Попри все, 87 відсотків доріг країни — місцевого значення, і уряд уже озвучив намір передати їх на баланси місцевих бюджетів. Мало того, 37 карних справ, порушених прокуратурою у сфері автошляхового комплексу, свідчать про наміри таки розібратися, скільки ж мільярдів гривень насправді закатується в країні під асфальт. Поки що про це можна міркувати хіба що гіпотетично, на зразок міського голови столиці Олександра Попова. За його даними, 85 відсотків столичних доріг уже вичерпали свій експлуатаційний ресурс, тож треба «перестеляти» близько 26 мільйонів квадратних метрів асфальту.

Долучилося до розв’язання проблеми і казначейство. Воно запропонувало зміни у процедурі сплачування штрафів, які оформляються службою ДАІ. Відтепер у квитанціях зазначатимуть не тільки код платежу, прізвище, ім’я та по-батькові платника, а й серію і номер протоколу про адміністративне порушення. З одного боку, це полегшує контроль за роботою автоінспекції, а з іншого — посилює контроль за бюджетними надходженнями.

Принагідно згадаю, що цього тижня і бензин почав дорожчати. Спершу в мережах Shell і Socar, а згодом і в мережах ОККО і WOC — у дороги о цій порі завжди прокидається апетит. Це пов’язано з відновленням попиту на нафтопродукти і вже тривалим зростанням нафтових котирувань на зовнішньому ринку. На думку заступника директора НТЦ «Псіхея» Геннадія Рябцева, якщо тенденція не зміниться, а її неабияк зумовлює нестабільність валютної пари євро/гривня, то в найближчі два тижні ціни на бензин зростуть на 10—15 копійок. Як на мене, і це не межа.