Наприкінці минулого тижня парламент нарешті було розблоковано. Чи була загроза розпуску Верховної Ради, які першочергові законопроекти розглянуть народні депутати, як позиціонує себе фракція комуністів серед більшості й опозиції — про це наша розмова з Першим заступником Голови Верховної Ради Ігорем КАЛЄТНІКОМ (на знімку).
І. Калєтнік: Загрози такої немає і бути не може. Якщо парламент розпустити — нічого не зміниться. Ми через це проходили, є і відповідні приклади інших держав, зокрема — Молдови. Там кілька разів розпускали парламент, і сьогодні також є ймовірність такого сценарію.
Конфігурація змінювалася в рамках одного-двох народних депутатів. І таким чином від цього страждала тільки держава, бо витрачали кошти платників податків. А ніяких змін у розкладі політичних сил не відбувалося. Тому в нас це питання і не стояло.
Скільки було заяв, прогнозів на тему: «якщо парламент не відновить роботу протягом 30 днів, його розпустить Президент». Але таке рішення — це право Президента, а не його обов’язок.
Утім, хочу наголосити, всі політичні сили намагалися щоденно бути в діалозі. Так, не було такого, що хтось поставив жорсткий ультиматум і відмовився один з одним розмовляти. Були домовленості, кожен висловлював свою позицію, бачення забезпечення ефективності роботи Верховної Ради. І ми дійшли такої згоди.
До речі, порушене питання про особисте голосування пішло на користь дуже багатьом. У залі тепер присутні багато депутатів, які не ходили місяцями. А тепер відвідували парламент навіть у дні блокування.
Водночас особисте голосування — це не та тема, задля якої треба було блокувати Верховну Раду. Тим більше що закон про Регламент Верховної Ради це забороняє. Отже, з боку опозиції присутні подвійні стандарти. З одного боку, говорять — не можна голосувати за іншого, разом з тим — блокують. Постійно потрібно бути у діалозі, знаходити консенсус.
Ред.: Компартія ініціює референдум стосовно Митного союзу. Ігоре Григоровичу, скажіть, будь ласка, чим це викликано і на що розрахунок?
І. Калєтнік: Насамперед комуністи розраховують на підтримку українського народу. Для того щоб провести референдум, потрібна певна процедура, яка передбачає зібрання трьох мільйонів підписів.
Ми розуміємо, що ця підтримка ініціативи Комуністичної партії є. Оскільки майже три мільйони громадян віддали свої голоси за КПУ на цих парламентських виборах. Тому з цим проблем не буде. Ці підписи будуть. Вже створена відповідна ініціативна група.
Головне питання, яке має бути розглянуте на всеукраїнському референдумі: який зовнішньополітичний курс має обрати українська держава, врахувавши всі обставини — в економіці, партнерських відносинах, товарообігу, соціальній і культурній сферах. Це загальне поняття.
Маємо розуміти: якщо держава обере певний курс, вона бере на себе дуже багато зобов’язань — у будь-якому варіанті. Тому це набагато ширше коло питань, ніж розгляд у Верховній Раді закону про ініціативи щодо зовнішньополітичного вектора країни.
Наприклад, розгляд на всеукраїнському референдумі питання застосування смертної кари. Більшість українців бачать, наскільки складна ситуація. В країні низка системних криміногенних явищ, на які потрібно негайно реагувати превентивними заходами.
Є проблеми в галузі медицини, освіти. Те, що Верховна Рада приймає швидкі рішення, і вони шкодять розвитку держави — це ми також бачимо. Постійно вносимо зміни на зміни. Є ще гостріші теми. Тому практика проведення всеукраїнського референдуму мала б застосовуватися набагато частіше, ніж було раніше.
Приміром, в 1991 році на референдумі щодо проголошення незалежності 90 відсотків українців висловили свою позицію. Інший був у 2000 році з приводу реформування системи державного управління, але він не мав жодних наслідків.
На всеукраїнське опитування треба було виносити питання землі. Не може Верховна Рада сама ухвалити рішення про те, як розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення. Це важливо! Бо це — надбання українського народу. Отже, всі зміни у цій сфері варто проводити, враховуючи думку людей.
Тому є така ініціатива і бажання Комуністичної партії винести це питання про наше спільне майбутнє на обговорення українців. Після чого приймати рішення.
Ред.: Перевибори у п’яти спірних округах. Наскільки це можливо?
І. Калєтнік: У п’яти так званих проблемних округах, де Центральна виборча комісія вказала на неможливість встановити результати голосування, вибори обов’язково відбудуться. Найближчим часом. Це питання вже розглядає Конституційний Суд, він і визначить, хто має призначити дату позачергових виборів.
Обов’язково Верховна Рада це питання розгляне. Те ж саме стосується шостого округу в Севастополі: обраний на минулих виборах народний депутат, а нині міністр оборони мусить скласти повноваження відповідно до Конституції. Його заява вже подана до парламенту і чекає своєї процедури розгляду. КПУ обов’язково братиме участь у цих позачергових виборах. У нас є гідні кандидати.
Ред.: Останні вибори показали, що до Верховної Ради потрапили кандидати по списку партії. У вас є впевненість, що в одному-двох цих проблемних округах переможе комуніст. На що ви розраховуєте?
І. Калєтнік: Ми розраховуватимемо не на одного і навіть не на двох переможців в одномандатних мажоритарних округах. Ми зробили досить серйозні висновки по минулій виборчій кампанії до парламенту. Ми на цих виборах повністю змінимо свою тактику, яка передбачає зовсім інші критерії, підходи та участь у них.
Ми майже визначилися з кандидатами, які братимуть участь у цих виборах. Це професіональні парламентарії минулого скликання, вони мають великий досвід. Думаю, є велика впевненість говорити про успіх.
Йдеться про Катерину Самойлик, Євгена Царькова, Василя Пархоменка. Є декілька людей, які висловили своє бажання, хоча і не є членами Компартії, йти самовисуванцями. До речі, сама процедура вступу до КПУ досить непроста, для цього необхідний відповідний час. Однак такі питання розглядаються, а остаточні рішення ухвалюватимуться на Президії Центрального комітету нашої політичної сили.
Ред.: Колишній народний депутат Юрій Кармазін оскаржив результати виборів у двох округах. Вищий адміністративний суд позбавив депутатських мандатів Олександра Домбровського і Павла Балогу. Це можна розцінювати як розправу з «незручними» парламентаріями? Наскільки такі подання до суду можуть бути загрозливими? Чи можуть з’явитися нові подання?
І. Калєтнік: Це право Кармазіна робити такі оскарження. У нас Конституція взагалі передбачає можливість судового розгляду будь-якого питання, з яким не згодний громадянин України. Інша справа — наскільки там буде достатньо фактів. Чи можуть з’явитися нові подання? Ось саме через це Верховна Рада звернулася до Конституційного Суду: чи може Вищий адміністративний суд приймати такі рішення. Те, що подібні рішення стосовно позбавлення депутатів мандатів не останні, виключати не можна.
Ред.: У парламенті є певний розподіл: більшість—опозиція. Як позиціонує себе фракція комуністів?
І. Калєтнік: Комуністична партія не позиціонує себе ні в більшості, ні в опозиції. Тому що ми для себе встановили чітку програму дій і своє бачення. Ця програма передбачає чітку позицію, яка не може змінюватися залежно від ситуації. Тобто КПУ сьогодні себе позиціонує як єдина політична сила, яка не збирається ні з ким, ні про що домовлятися, а твердо стоїть на тих позиціях, з якими йшла на вибори до Верховної Ради. Тому українці можуть побачити, що комуністи — та сила, яка виступає як єдиний моноліт чітких системних і продуманих рішучих кроків.
Ред.: У фракції комуністів та кількість голосів, яка, з одного боку, може зробити опозицію — більшістю, а більшість — меншістю. Тобто у вас золота картка. З другого боку, ви не можете самостійно ухвалити рішення, для реалізації своєї програми. Треба з кимось блокуватися. В цій ситуації як поводитиметься Компартія?
І. Калєтнік: Ми не ставимо так питання. Ми приймаємо рішення: за що ми маємо голосувати. Ми внесли низку першочергових законопроектів, з якими прийшли на вибори: скасування пенсійної реформи, підвищення соціальних стандартів, зокрема для педагогічних та медичних працівників.
Ті пілотні проекти з реформування медицини, які були започатковані в чотирьох областях, навіть Кабінет Міністрів визнав невдалим експериментом. А ми про це попереджали — цього робити не можна! Взагалі проводити експерименти зі здоров’ям людей — абсурд! Щодня до мене надходять десятки звернень і листів про закриття шкіл і лікарень. Ми маємо у ручному режимі реагувати на такі сигнали.
Ми внесли на розгляд парламенту законопроекти, які мають змінити життя людей на краще, виправити помилки, допущені урядом. І ми, до речі, постійно вдосконалюємо власні законодавчі ініціативи.
Зокрема, днями наш депутат Спірідон Кілінкаров підготував досить системний законопроект стосовно оподаткування предметів розкоші. В ньому більше можливостей оподаткування предметів розкоші, ніж у тому законопроекті, який готує уряд.
Мало того, він матиме диференційований підхід, як оподаткуються предмети розкоші. Щоб не було так: всіх під один гребінець. Якщо не вникати в суть питання, то у нас страждатимуть прості українці, а не ті, кого справді мають стосуватися податки.
Наведу приклад — дорогі яхти. Протягом минулого року в Україну були завезені в режимі імпорту 150 суден. Тобто за них на території України сплачені всі податки — ПДВ, ввізне мито. А яхт, завезених в Україну в режимі тимчасового ввезення, торік було понад 2000. Останні — завезені терміном на рік, не оподатковуються. За них не сплачували податки під час ввезення, і вони не обкладатимуться податком, якщо буде прийнято закон про податок на розкіш.
Для того щоб продовжити ще на рік термін перебування яхти в Україні, сьогодні власникам достатньо вийти у нейтральні води, знову зайти і експлуатувати водний транспортний засіб.
Ми проаналізували, скільки разів іноземці заходили в порт Ялти чи Одеси. Більш ніж на 10 днів ніхто не заходив.
КПУ у своєму законопроекті пропонує перекрити цю схему ухилення від оподаткування. Без сплати податку на розкіш на території України можна буде перебувати до 10 днів.
Якщо власник судна схоче ухилитись від сплати податку, він кожні 10 днів зобов’язаний буде вивозити яхту чи катер не просто у нейтральні води, а за межі України. І надати відмітку іноземного порту. Якщо це комусь буде вигідно — хай спробують.
Тобто ми на це питання дивимося ширше. Це ж стосується і літаків. Інших предметів розкоші. До цих речей ми підходимо дуже виважено, з великою увагою і розумінням процесів, які відбуваються.
Ми маємо подавати такі законодавчі ініціативи, які б спрощували життя українцям, а не створювали додатковий головний біль.
Нещодавно я зареєстрував законопроект стосовно зміни процедури виплат при народженні дитини. Я поставив для себе завдання: дати відповідь на проблему, яка склалася у батьків, коли вони отримують ці кошти.
Існуючий нині порядок отримання допомоги на дитину — забюрократизований. І навіть не самим законопроектом, а підзаконними актами Кабміну, які спотворюють якісний задум виплат допомоги. І через протиріччя в яких з початку року в окремих регіонах України спостерігалися труднощі з отриманням виплат на дитину.
Нагадаю, нині потрібно зібрати безліч довідок, простояти в чергах, замість того щоб приділяти увагу своїй дитині. В моєму законопроекті дуже просто. Ви подаєте свідоцтво про народження дитини, заяву, в якій у довільній формі заповнюєте всю необхідну інформацію, зокрема — про місце проживання дитини. А також дані, які необхідні для того, щоб відповідна соціальна служба могла б встановити критерії нарахування цієї допомоги. А вже їхнє завдання — самостійно зібрати всі довідки шляхом обміну інформаціями з іншими органами державної влади — РАГСами, Державною міграційною службою і так далі. Щоб це не було завданням батьків — оббивати пороги владних кабінетів. Ми маємо спільно створювати якісні умови для комфортного проживання українців.
Ред.: Які ще питання потребують першочергового розгляду у Верховній Раді?
І. Калєтнік: Насправді, затягування відкриття другої сесії парламенту не дало змоги комітетам повноцінно працювати і розглядати законопроекти. Нині до розгляду готові лише 36 законопроектів.
Безперечно, першочерговими питаннями є ті, які дозволять нашій країні розвиватися і комфортно в ній жити людям. А аж ніяк не популістські чи декларативні закони, які створюють можливість для політичної сили вести агітацію чи робити ток-шоу. Нам потрібно працювати, і парламент дуже уважно має до цих речей ставитися.
Ми декілька разів про це говорили з Кабінетом Міністрів, і дійшли згоди, що Кабмін має повернутися до практики засідань урядових комітетів.
А парламентські комітети в межах Регламенту мають дотримуватися порядку розгляду законопроектів у комітетах, у підкомітетах, проводити відповідні круглі столи за участю фахівців для того, щоб підготовлені документи були обґрунтовано вивчені.
Щоб зникла така практика: сьогодні з’явилася ініціатива, завтра за неї проголосував парламент, а післязавтра всі здивувалися: як це так, що ми зробили — законопроект недосконалий і тому не працює. Або ще гірше — завдає шкоди державі.
Сьогодні потрібно першочергово розглядати питання стосовно освіти, медицини — ми на це звертаємо особливу увагу. Також дуже багато надходить законопроектів, які стосуються змін в оподаткуванні.
Верховна Рада має приділити увагу і земельному питанню. Я маю на увазі вдосконалення законодавчої бази.
Ред.: Парламент знову повернеться до питання мораторію на продаж земель сільгосппризначення?
І. Калєтнік: Ні, у нас на сьогодні дійсний до 2016 року мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, і про питання продажу землі не йдеться. З 1 січня 2013 року набрали чинності багато законодавчих змін, ухвалених раніше, які стосуються сфери земельного законодавства. Які знову ж таки або суперечать одна одній, або ж через гальмування із розробкою підзаконних нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів та Держземагентством — не працюють.
Зокрема, з 1 січня заблоковано питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Через те що з нового року набрали чинності окремі положення закону щодо розмежування земель державної і комунальної власності. І до цього часу Держземагентство ще не затвердило форму документів, якими буде регламентуватися це питання.
Також сьогодні неможливо погодити документацію із землеустрою, через те що не закінчена процедура реорганізації органів Держкомзему в територіальні органи Державного земельного агентства.
А через відсутність необхідних нормативних підзаконних актів гальмується створення Державного земельного кадастру. Закон набрав чинності з нового року, однак Мінагрополітики тільки 15 січня видав наказ «Про затвердження зразків та описів печаток державних кадастрових реєстраторів». Незважаючи на те, що до набрання чинності цим Законом у міністерства було багато часу. Протягом цього часу дані повинні були вноситися до Державного кадастру.
До речі, до функціонування самого земельного кадастру також є багато запитань. Стосовно достовірності публічної інформації, що заноситься до цього реєстру. Громадяни скаржаться, що, маючи державні акти на земельні ділянки, не можуть знайти свої земельні ділянки на кадастровій карті. Незважаючи на те, що мають кадастрові номери. Крім того, межі багатьох земельних ділянок накладаються одна на одну.
Тобто є безліч не менш важливих питань, які стосуються землі, відносини в цій сфері — занадто зарегульовані, їх потрібно спрощувати. Над цим має працювати Верховна Рада. Адже це питання також охоплює інтереси практично кожного українця.
Ред.: Розподіл обов’язків між керівництвом парламенту. За що ви відповідаєте?
І. Калєтнік: Відповідно до обов’язків Перший заступник Голови Верховної Ради відповідає за законопроектну організаційну роботу єдиного законодавчого органу, за взаємодію з органами виконавчої, органами місцевого самоврядування. Відповідальний за організацію розгляду у Верховній Раді законопроекту про державний бюджет.
Також у сферу моїх обов’язків входить координація роботи 18 комітетів. Зокрема, з питань аграрної політики, боротьби з організованою злочинністю, з питань податкової та митної політики, регуляторної політики та підприємництва, комітетів з питань бюджету, будівництва, транспорту, промислової політики та інших.
Окрім того в обов’язки Першого заступника глави парламенту входить координація діяльності Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Ред.: Ви кілька разів торкнулися питань оподаткування. І, зокрема, ви говорили, що потрібно прибрати всі преференції, пільги. На кого це має бути розраховано: від продавців огірків і до власників літаків? Кого це має стосуватися і як ви бачите реалізацію цією програми? Як це може вплинути на наповнення бюджету, і скільки може дати додаткових надходжень коштів до державної скарбниці?
І. Калєтнік: До речі, про розкрадання бюджетних коштів. Хочу звернути увагу на ті явища, що відбуваються у сфері державних закупівель. Це надзвичайно гостре питання. Елементарні підрахунки показують: у сфері державних закупівель щороку обертаються близько 250 млрд. гривень.
Сама система тендерних торгів — непрозора. Закупівля за бюджетні кошти відбувається за завідомо завищеними цінами — на 30—50 відсотків. Йде змова продавця і покупця, які потім — давайте говорити прямо — за відповідні «відкати» підписують такі договори.
Нам потрібно сьогодні не переглядати закон про державні закупівлі, а створювати систему, яка б дала змогу прозоро і публічно це робити. Тобто унеможливити використання тіньових схем. Ми аналізували державні закупівлі.
У нас є приклади, коли у Хмельницькій області райдержадміністрація закуповує для лікарні газ за понад 1000 доларів за 1000 кубічних метрів. Або ж аеропорт Бориспіль купує меблі на тендері у того з учасників, хто запропонував ціну на 40 відсотків вищу. Це елементарні приклади.
Коли буде чіткий контроль за використанням бюджетних коштів, тоді й більше коштів залишатиметься у державній скарбниці. Ці гроші мають використовуватися на державні програми, фінансування соціальних статей у повному обсязі, підвищення пенсій і заробітних плат.
Те саме стосується «Укравтодору». Українські дороги — це суцільна яма, сьогодні вони, скоріше, нагадують фронтові. Ми звернулися до Рахункової палати, щоб під час річного звіту про державний бюджет ми могли почути, як «Укравтодор» використав кошти у 2012 році. На які потреби брав кредити, і як їх збирається повертати.
Чому будівництво кілометра доріг в Україні удвічі дорожче, ніж у Китаї, і на 30 відсотків, ніж у Німеччині. Мало того що будівництво дорожче, то ще й якість набагато гірша. Стосовно пільг. Той, хто стоїть на ринку і торгує огірками, не має пільг. Він виростив — реалізовує. Я говорив про пільги, які дає держава. Тобто пільги, які передбачають несплату обов’язкових податків до державного бюджету.
У нас імпортери ліків щорічно не сплачують 10 мільярдів гривень при ввезенні товарів. Держава надала їм пільги для того, щоб знизити ціну реалізації препаратів на внутрішньому ринку. Чи стали дешевші від цього ліки?
А насправді сума несплачених коштів до бюджету лягає у прибуток суб’єкту, який їх реалізовує на території України. Несплачені податки — це черговий додатковий прибуток конкретної компанії. Тому такі податкові преференції, які показали свою неефективність, потрібно переглядати. Окрім того, треба дослідити і прозорість формування цін на ліки. Чому у нас білоруські препарати по документах завозять через Нову Зеландію? І чому на українському ринку вони коштують у 10—15 разів дорожче, ніж у самій Білорусі?
Також треба дослідити доцільність пільг при ввезенні енергозберігального обладнання. У нас на сьогодні передбачені пільги з ПДВ при імпорті природного газу, щороку — це близько 30 мільярдів гривень. А як потім користувачі цього газу оплачують несплачені податки? Це із серії питань: чому газ коштує по 1000 доларів за 1000 кубічних метрів? Це замкнене коло.
Тому скасування і перегляд пільг у нашому розумінні не стосується простих людей. Це стосується багатомільярдних можливостей для тих чи інших галузей/компаній. А пільги, приміром чорнобильцям, ветеранам, мають залишатися. Ось цих речей не можна торкатися. Інша справа — там мають бути люди, які справді мають право користуватися пільгами від держави. А не аферисти. Соціально незахищеним верствам населення не мають переглядатися пільги — це чітка позиція Комуністичної партії України.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
