Під час круглого столу, який у Житомирі провели народні депутати, було обговорено проблеми, пов’язані з реформою в медицині. Серед ініціаторів цієї зустрічі — обласна громадська організація «Комітет виборців України».
— Ми зібрали людей, щоб з’ясувати, що насправді відбувається. Наша медицина потребує реформ, але під кожну реформу потрібні гроші, а в нашої держави їх немає. 80 відсотків усіх фінансів іде на мізерні зарплати та енергоносії. За такої ситуації медицина просто не може нормально існувати, — зазначила керівник цієї організації Олена Степерова.
Заступник міського голови Житомира Олександр Бочковський теж вважає, що реформа медицині потрібна, але на неї не вистачає коштів. Такої ж думки дотримується народний депутат Олександр Мирний («Свобода»).
«В Україні на потреби охорони здоров’я офіційно виділяється від 3,6 до 4,2 відсотка від ВВП, — зазначив він. — За нормативами Всесвітньої організації охорони здоров’я, за фінансування менш як п’ять відсотків від ВВП можна говорити про відсутність ефективної медичної допомоги в країні. Не можна ламати систему, не запропонувавши натомість нічого нового, адже це призводить до хаосу. То, можливо, варто було б удосконалити наявну модель, а не намагатися сліпо копіювати європейський приклад, тим паче що за рівнем життя нам до країн ЄС ще далеко».
Водночас, як зауважив лікар-кардіолог Віктор Брокарєв, реформування, за законом, мало відбуватися у трьох областях та в Києві. Після чого, за логікою, треба було б підбити підсумки і прийняти рішення щодо подальших дій. За його словами, нова мережа медичних закладів прив’язується до кількості населення, але в ній не врахована наявна інфраструктура, а точніше, її відсутність, зокрема, поганий стан доріг та проблеми з громадським транспортом. Як практикуючий лікар, він проти закриття ФАПів, сільських лікарень, тому що це погіршує доступ населення до медичної допомоги.
Виступи учасників круглого столу засвідчили: медичних працівників, представників влади хвилює кадрове питання. Навіть в обласному центрі забезпеченість лікарями становить лише 70 відсотків до потреби, половина їх — люди старшого віку. В сільських районах ситуація ще гірша. Чи не найбільше бракує сімейних лікарів, на яких і робить ухил реформа.
Стурбованість учасників засідання поділяє й народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Олег Гелевей («Свобода»):
— Реформа вже пройшла в деяких регіонах. Перший етап завершився, проте оцінки підсумків ніхто не бачив. На сайті Міністерства охорони здоров’я є інформація, що Житомирська область готова до впровадження реформи. Але чи хтось запитав у людей, чи хочуть вони таких змін, або в лікаря, якою він бачить систему охорони здоров’я? Слід чесно підбити підсумки цих проектів, розповісти людям, розібратися, де, як і за які кошти купуватимуться ліки, медичне обладнання та витратні матеріали. Якщо цього не може зробити Міністерство охорони здоров’я, ми порушуватимемо питання про ці «реформи» у Верховній Раді, в тому числі шляхом створення Тимчасової слідчої комісії парламенту.
Житомир.
ДОСЛІВНО
Лікар-кардіолог Віктор БРОКАРЄВ:
— Із 1 січня 2013 року розформовують усі спецбригади швидкої медичної допомоги, але одна людина не здатна ефективно провести реанімаційні заходи, для цього потрібно 3—4 медики. Навіть дитині відомо, що в Україні безплатної медицини немає, а норма така в Конституції є. Потрібно збільшити фінансування галузі охорони здоров’я, а зарплата медпрацівників має дорівнювати середній у промисловості.
